Decision № 18534613, 11.07.2011, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.11 Справа № 24/5009/3067/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом: фермерського господарства “Абсолют-Агро” (72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Щорса, буд. 37, кв. 4)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Мультиком-Трейд” (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Леніна 77, к. 3)

про стягнення 371 111, 21 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2010р. б/н

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

02.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося фермерське господарство “Абсолют-Агро” (надалі ФГ “Абсолют-Агро” ) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Мультиком-Трейд” (далі ТОВ “Мультиком-Трейд”) про стягнення з відповідача 371 111,21 грн. основного боргу за договором поставки від 21.08.2009р. № 21/08.

Ухвалою від 02.06.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/3067/11, судове засідання призначено на 24.06.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду справи.

Ухвалою від 24.06.2011р. розгляд справи відкладений на 11.07.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 11.07.2011р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 21.08.2009р. між сторонами укладено договір поставки № 21/08, за умовами якого позивачем передано відповідачу пшеницю 2 класу в кількості 328,417 тон на загальну суму 371 111,21 грн. Однак, відповідач свої зобовязання за договором не виконав, грошові кошти за отриманий товар не перерахував. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. 161 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання жодного разу не зявився, надав суду відзив від 22.06.2011р., яким позов визнав у повному обсязі. Просить суд розглядати справи за відсутністю свого представника.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2009р. між фермерським господарством “Абсолют-Агро” (Постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Мультиком-Трейд” (Покупець) укладено договір поставки № 21/08, за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар: пшеницю 2 класу у кількості 328,417 т. За ціною 941,67 грн. за одиницю товар. Крім того ПДВ 188,33 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору, асортимент, кількість і ціна товару визначається згідно накладних.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ФХ “Абсолют-Агро” поставлено відповідачу пшеницю 2 класу в кількості 328,417 т. На загальну суму 371 111,21 грн., що підтверджується накладною № РН-0000006 від 21.08.2009р., довіреністю від 21.08.2009р. № 2, податковою накладною від 21.08.2009р. та рахунком від 21.08.2009р. № СФ-0000013 (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Пунктами 2.1., 2.2. договору сторони передбачили, що розрахунки за продукцію Покупець здійснює готівковою та безготівковою формою. Строк оплати товару: до 21.08.2010р.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі не здійснив.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобовязання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобовязання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 371 111,21 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення 371 111,21 грн. основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 3 711,11 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мультиком-Трейд” (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Леніна 77, к. 3, код ЄДРПОУ 35769690, п/р 26006133852, МФО 313827 в ЗОД Райфайзен Банк “Аваль”) на користь фермерського господарства “Абсолют-Агро” (72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Щорса, буд. 37, кв. 4, код ЄДРПОУ 32923989, п/р 26001123843, МФО 380805 в ПАО Райфайзен банк “Аваль”) 371 111 (триста сімдесят одну тисячу сто одинадцять) грн. 21 коп. основного боргу, 3 711 (три тисячі сімсот одинадцять) грн. 11 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 11.07. 2011р.