Court ruling № 18523637, 29.09.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5080/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В.,

Міщука М.С.

при секретарі Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі зі адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке», третя особа: Управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення коштів, отриманих з порушенням чинного законодавства ,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року позивач Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке», в якому просив:

- стягнути з відповідача ТОВ «Ситковецьке»кошти в сумі 181040,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча сорок гривень 00 коп.) до Державного бюджету України на р/р 31114115700380 в УДК у Немирівському районі ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 21080500, із призначенням платежу: повернення коштів до державного бюджету, в звязку з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у задоволені адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке»про стягнення коштів, отриманих з порушенням чинного законодавства відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до плану роботи контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на ІІ квартал 2009 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації за період з 01.07.2006 по 01.04.2009, за наслідками якої складено акт від 30.06.2009 за №07-07/13 (а.с. 9-17, том 1).

Ревізією встановлено, що відповідно до Порядку №259 та Порядку №126 районною конкурсною комісією управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації з визначення переліку підприємств агропромислового комплексу, які мають право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки за залученими у банках короткостроковими кредитами, а також короткостроковими кредитами залученими у кредитних спілках та перехідними короткостроковими кредитами визначено відповідача одним з переможців конкурсу для надання фінансової підтримки через механізм здешевлення короткострокових кредитів ТОВ «Ситковецьке», зокрема, за сумами кредиту 2000000,0 грн. та 1500000,0 гривень.

Під час ревізії, проведено зустрічну звірку в ТОВ «Ситковецьке»по питанню достовірності взаєморозрахунків з управлінням агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації за період з 01.07.2006 по 01.04.2009, за результатами якої складено довідку від 23.06.2009 №07-07/13/2 (а.с. 18-29, том 1).

В ході зустрічної звірки встановлено, що між відповідачем та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі - Банк) укладено наступні кредитні договори про відкриття кредитних ліній:

- №1215 від 30.05.2007 на суму кредиту 1300000,0 грн., з відсотком за користування кредитом (процентна ставка) - 17%, комісійною винагородою за управлінням кредитною лінією - 1 %, комісійною винагородою за переказ кредитних коштів в інший банк - 0,1%, розрахунково-касове обслуговування - 0,015%, терміном до 24.05.2008. Договором від 05.06.2007 №1 внесено зміни до договору №1215 від 30.05.2007, зокрема: збільшено ліміт кредитної лінії на суму 200000,0 гривень;

- №1325 від 25.07.2007 на суму кредиту 2000000,0 грн., з відсотком за користування кредитом (процентна ставка) - 17%, комісійною винагородою за переказ кредитних коштів в інший банк - 0,1%, комісійною винагородою за управлінням кредитною лінією у розмірі 20200,0 грн., розрахунково-касове обслуговування - 0,01%, терміном до 24.07.2008.

Проаналізувавши умови вказаних вище кредитних договорів та відповідно до даних банківських виписок по рахунку ТОВ «Ситковецьке»№26007301262273, посадові особи позивача зробили висновок про те, що фактично відповідачем згідно договору №1215 від 30.05.2007 (зі змінами) сплачено 18,11% річних суми кредиту, зокрема: 17% річних від суми фактичної заборгованості по кредиту, 1% комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 0,1 % від суми перерахованих коштів на рахунки контрагентів інших банків та 0,015% за розрахунково-касове обслуговування, та згідно договору №1325 від 25.07.2007 сплачено 18,12% річних суми кредиту, зокрема: 17% річних від суми фактичної заборгованості по кредиту, 1% комісійної винагороди за управління кредитною лінією, 0,1 % від суми перерахованих коштів на рахунки контрагентів інших банків та за розрахунково-касове обслуговування - 0,02%, чим, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги п. 3 Порядку №259 та п.п. 5, 6 Порядку №126. Часткова компенсація відсоткової ставки, отриманої від третьої особи, у 2007 році склала 48060,0 грн. (кредитний договір №1215) і 34410,0 грн. (кредитний договір №1325).

Крім того, в ході зустрічної звірки посадовими особами КРУ у Вінницькій області проведено співставлення даних бухгалтерських документів ТОВ «Ситковецьке», зокрема: журналів-ордерів №5 і №6, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», з підтверджуючими документами до них, яким не встановлено фактів використання матеріальних цінностей придбаних за рахунок вказаних вище кредитних ресурсів відповідачем протягом періоду з 01.01.2008 по 31.12.2008, чим, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги п. 5 Порядку №126. Часткова компенсація відсоткової ставки, отриманої від третьої особи, у 2008 році склала 36030,0 грн. (кредитний договір №1215) і 62540,0 грн. (кредитний договір №1325).

У результаті проведеної зустрічної перевірки, посадові особи Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області у довідці зустрічної звірки від 23.06.2009 №07-07/13/2 та акті ревізії від 30.06.2009 №07-07/13 зазначили, що відповідачем отримано кошти від управління агропромислового розвитку Немирівської районної державної адміністрації, в якості часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, з порушенням вимог чинного законодавства протягом 2007-2008 років на загальну суму 181040,0 грн., зокрема: 82470,0 грн., в порушення вимог п. 3 Порядку №259, та 98570,0 грн., в порушення вимог п. 5 Порядку №259.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого механізм використання у 2007 році коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів», які спрямовуються на часткову компенсацію відсотків ставки середньостроковими кредитами, а також короткостроковими кредитами, залученими у кредитних спілках визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №259 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів».

Відповідно до п. 3 зазначеного вище Порядку компенсація на конкурсній основі підприємствам агропромислового комплексу, які залучили кредити у поточному році та залученими у 2006 році короткостроковими кредитами (далі позичальники), за умови, що сума відсотків за користування кредитом та за додатково укладеними договорами, предметом яких є надання банками послуг (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитом, консультаційні послуги), а також за кредитами кредитних спілок не перевищує у національні валюті 18 відсотків річних для короткострокових та 17 відсотків - для середньострокових кредитів, а в іноземній валюті - не більше ніж 12 відсотків річних для короткострокових 11 відсотків - для середньострокових кредитів.

Згідно, наданої інформації акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку від 15.01.2010 №02-33 (а.с. 113), загальна сума нарахованих та сплачених відсотків за договорами від 30.05.2007 №1215 та від 25.07.2007 №1325 склала 245918,32 грн. та 339781,88 грн., відповідно, що становить 16,4 % та 16,99 % річних, відповідно. Станом на 15.01.2010 заборгованість відповідача по кредитах, відсотках та комісіях перед банком відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було ініційовано перед позивачем та відповідачем проведення звірки перерахування ТОВ «Ситковецьке»акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку відсотки по кредитних угодах від 30.05.2007 №1215 та від 25.07.2007 №1325, про що позивачем та відповідачем складено спільну довідку від 09.03.2010, відповідно до якої встановлено:

1) Відповідно до кредитного договору від 30.05.2007 №1215 (зі змінами) сума кредитної лінії склала 1500000,0 грн., з загальною сплатою 18,1% річних, зокрема: 17% річних за користування кредитом, 1% від ліміту кредитної лінії - комісійної винагороди за управління кредитною лінією та 0,1% комісійної винагороди від суми перерахованих кредитних ресурсів на рахунки контрагентів, відкритих в інших банках.

Згідно банківських виписок по рахунках відповідача №20683301262273 та №26007301262273, фактично, ТОВ «Ситковецьке»перераховано акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку за договором від 30.05.2007 №1215 -246630,03 грн., що склало 16,442% річних , зокрема:

- відсотки по погашенню кредитної лінії - 230393,03 грн., що становить 15,36 % річних (230393,03 грн./1500000,0 грн. *100%);

- комісійна винагорода за управлінням кредитною лінією - 15000,0 грн., що склало 1% річних (15000,0 грн./1500000,0 грн.*100%);

- комісійної винагороди за перерахування кредитних коштів на рахунки контрагентів, відкритих в інших банках, - 1007,0 грн., що становить 0,067% річних (1007,0 грн/1500000,0 грн. *100%);

- за розрахунково-касове обслуговування кредитної лінії - 230,0 грн., що склало 0,015% річних (230,0 грн./1500000,0 грн. *100%).

2) Кредитним договором від 25.07.2007 №1325 передбачено суму кредитної лінії у розмірі 2000000,0 грн., з загальною сплатою 18,11% річних, зокрема: 17% річних за користування кредитом, 20181,37 грн. комісійної винагороди за управління кредитною лінією, що становить 1,01% річних (20181,37 грн./2000000,0 грн.*100%) та 0,1% комісійної винагороди від суми перерахованих кредитних ресурсів на рахунки контрагентів, відкритих в інших банках.

Згідно банківських виписок по рахунках відповідача, фактично, ТОВ «Ситковецьке»перераховано акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку за договором від 25.07.2007 №1325 342181,12 грн., що склало 17,11 % річних, зокрема:

- відсотки по погашенню кредитної лінії 318575,67 грн., що становить 15,93% річних (318575,67 грн./2000000,0 грн. *100%);

- комісійна винагорода за управлінням кредитною лінією 20181,37 грн., що склало 1,01% річних (20181,37 грн./2000000,0 грн.*100%);

- комісійної винагороди за перерахування кредитних коштів на рахунки контрагентів, відкритих в інших банках, - 1094,08 грн., що становить 0,055% річних (1094,08 грн/2000000,0 грн. *100%);

- за розрахунково-касове обслуговування кредитної лінії - 210,0 грн., що склало 0,01% річних (210,0 грн./2000000,0 грн. *100%);

- пеню за несвоєчасне погашення кредиту 2120,0 грн., що становить 0,106% річних (2120,0 грн./2000000,0 грн.*100%).

Тобто в судовому засіданні встановлено, що фактично сплачена відповідачем сума відсотків за користування кредитами та за додаткові послуги банку (розрахункове обслуговування кредиту, управління кредитом, консультаційні послуги тощо) не перевищує у національні валюті 18% річних для короткострокових кредитів згідно договорів від 30.05.2007 №1215 (зі змінами) та від 25.07.2007 №1325, чим дотримано вимоги Порядку №259 та Порядку №126.

З матеріалів справи вбачається, що після проведення взаємозвірки, представники позивача погодились з тим, що фактично відсутні докази перевищення відповідачем визначеного законодавством розміру відсоткової ставки по отриманих кредитах.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Вінницького окружного адміністративного суду, що твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку використання кредитних коштів та їх нецільового використання не відповідають дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Виходячи з матеріалів справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що посадовими особами КРУ у Вінницькій області в ході проведення зустрічної звірки повністю не досліджено дане питання.

Представниками позивача здійснено лише співставлення даних бухгалтерських документів ТОВ «Ситковецьке», зокрема: журналів-ордерів №5 і №6, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», з підтверджуючими документами до них, яким не встановлено фактів використання матеріальних цінностей придбаних за рахунок вказаних вище кредитних ресурсів відповідачем протягом періоду з 01.01.2008 по 31.12.2008.

Відповідно до п. 5 Порядку №126, компенсація за короткостроковими кредитами, залученими у поточному році, та перехідними короткостроковими кредитами, залученими у 2007 році, надається сільськогосподарським підприємствам - за кредитами, залученими для покриття виробничих витрат у поточному році, зокрема із закупівлі паливо-мастильних матеріалів, кормів, сировини для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, молодняку сільськогосподарських тварин, птиці, яєць для інкубації, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України за №893/4186 від 21.12.1999 (далі - Інструкція), на субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" обліковуються лише мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві, проте, позивачем досліджено лише оборотно-сальдові відомостей по рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення».

Відповідно до Інструкції, облік наявності та рух паливо-мастильних матеріалів здійснюється по рахунку 203 «Паливо»; на субрахунку 207 «Запасні частини»ведеться облік придбаних та рух запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті; оплата послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв відображається на рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує того, що при проведенні зустрічної перевірки відповідача первинні документи в повному обсязі не досліджувались через не надання їх під час перевірки відповідачем. Тобто висновок зроблений у звязку із ненаданням первинних документів, а не через встановлення факту нецільового використання коштів.

Вказані обставини підтверджуються також інформацією, відображеною в довідці контрольно-ревізійної служби від 23.06.2009 №07-07/13/2 щодо перевірки позивача (т. 1, а.с. 18-29). Так, в довідці зазначено, що внаслідок ненадання генеральним директором підприємства ОСОБА_3 необхідних бухгалтерських документів щодо підтвердження достовірності понесених витрат по матеріальних цінностях, зокрема, оборотно-сальдових відомостей по відповідних рахунках, книг складського обліку, неможливо встановити напрямки використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних за рахунок кредитних ресурсів.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів у звязку із порушенням відповідачем вимог законодавства є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді М.С. Міщук

Н.В.Безименна