№ 18510434, 12.08.2011, Dnipropetrovsk District Administrative Court

12.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/2315/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніна О.С. <Текст > при секретаріГрунт Ю.В. сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об`єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 22709,80 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що заборгованості орендній платі за земельні ділянки виникла внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкових зобовязань відповідно до наданих податкових декларацій, у зв`язку з чим на нього, які він не сплачує у добровільному порядку, у зв`язку з чим вона підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив позов задовольнити у повному обсязі та розглянути дану справу без участі його представника.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надавав, повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Тому, у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_4 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності 19.06.2007 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради та взятий на податковий обліку в Жовтоводській ОДПІ з 20.06.2007 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної осіби підприємця серії НОМЕР_2 та копією довідки про взяття на облік платника податків №786.

Податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності виник внаслідок наступного.

Так, відповідачем до податкового органу була подана декларація від 01.02.2011р. орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, якою самостійно узгоджена сума податкового зобов`язання з цього податку у розмірі 34064 гривні.

З наданого податковим органом розрахунку вбачається, що відповідачем не в повному обсязі виконані самостійно узгоджені зобов`язання, а тому податковий борг по орендній платі складається за період 04.06.2010 31.01.2011 року і становить 22709,80 грн.

З матеріалів справи встановлено, що Жовтоводською ОДПІ було винесено та направлено першу № 1/359 від 24.02.2009 та другу №2/874 від 02.04.2009 податкові вимоги, які були вручені відповідачу, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомлені, але останнім не були виконані.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.

У звязку з тим, що податковий борг відповідача виник частково у 2010 році та частково у 2011 році, суд вважає, що в даному випадку слід застосовувати як норми норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»так і норми Податкового кодексу України..

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш (чинного на момент виникнення правовідносин) передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону України № 2181-Ш, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 1 Закону України № 2181-Ш визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Також, відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписи п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, декларують, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Положення п. 6.3 Порядку направлення органам державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1037 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №132/18727, встановлють, що на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Одже, оскіль відповідачем не були виконані податкові вимоги № 1/359 від 24.02.2009 та другу №2/874 від 02.04.2009, нові податкові вимоги на суму збільшення податкового боргу за період 04.06.2010 31.01.2011 року по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності не надсилаються.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України ( який набрав чинності з 01.01.2011р.) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність податкового боргу у відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об`єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з коштів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 22709,08 гривень на користь бюджету( р/р №33219815700018, код платежу 13050500, ОКПО 24231000, МФО 805012).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >