Decision № 1847684, 27.05.2008, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.08 Справа № 26/47

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомплект”, м. Львів

до відповідача: Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів

про стягнення 35 184,23 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Целуйко О.І. –директор, Маргаль Н.Б. –представник (довіреність б/н від 26.05.2008 р.)

від відповідача Каблак О.П. –юрисконсульт (довіреність № 17 від 19.07.2007 р.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інжкомплект”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Центрального військового клінічного госпіталю, м. Львів про стягнення 35 184,23 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2008 р. Ухвалою суду від 13.05.2008 р. здійснено процесуальне правонаступництво Центрального військового клінічного госпіталю на його правонаступника –Військово-медичний клінічний центр Західного регіону та розгляд справи відкладався до 27.05.2008 р.

Представники позивача в судове засідання з’явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між Центральним військовим клінічним госпіталем № 1120 (правонаступником якого є Військово-медичного клінічного центру Західного регіону) (далі по тексту –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інжкомплект” (далі по тексту –позивач) укладено Договір на виконання ремонтних та опоряджувальних робіт в лабораторії центрального військового клінічного госпіталю № 1120 по вул. Личаківська, 26 у м. Львові (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору відповідач доручив позивачу виконати роботи по ремонту та оздобленню кімнати № 1 лабораторії центрального військового клінічного госпіталю № 1120 по вул. Личаківська, 26 у м. Львові –надалі об’єкт, у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації виготовленої і затвердженої у встановленому порядку, будівельних норм при наявності ліцензії на право виконання спеціальних видів робіт з будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання виконав повністю, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт від 25.01.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1.7. договору передбачено, що оплату виконаних робіт Замовник (відповідач) здійснює щомісячно, на протязі 5-ти робочих днів після підписання довідки форми КБ-3.

25.01.2007 р. між сторонами підписано довідку форми КБ-3 на загальну суму 25 134,00 грн. (копія довідки міститься в матеріалах справи).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

04.04.2008 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 8/04-08 з вимогою погасити заборгованість в сумі 25 134,00 грн., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній своїх зобов’язань по договору щодо оплати підрядних робіт виконаних позивачем не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 25 134,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 6 850,39 грн. та три проценти річних на загальну суму 919,20 грн.

Крім того, згідно додатку до позовної заяви позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 2 280,64 грн.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договором не встановлено забезпечення виконання зобов’язання шляхом нарахування пені.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 547 ЦК України, позовні вимоги в частині стягнення пені до задоволення не підлягають.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 547, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів, вул. Личаківська, 26 (р/р 35225005000619 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08160677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомплект”, м. Львів, пл. Петрушевича, 3 (р/р 26006011132 в ДЛФ ВАТ „Кредобанк”, МФО 325365, код ЄДРПОУ 20046091) 25 134 грн. 00 коп. основного боргу, 6 850 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 919 грн. 20 коп. –3% річних, 329 грн. 18 коп. державного мита та 110 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. В частині позовних вимог щодо стягнення 2 280,64 грн. пені, 22,82 грн. державного мита та 7,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в задоволенні позову відмовити.

Суддя Деркач Ю.Б.