Court ruling № 18453421, 18.08.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-34947/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства «Масштаб»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року

по справі №2-а-51/08

за позовом Приватного підприємства «Масштаб» (надалі –ПП «Масштаб»)

доДержавної податкової інспекції у м. Кіровограді (надалі –ДПІ у м. Кіровограді)

про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2008 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому ставив питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Кіровограді від 16.05.2008р. №0001382310/2 та №0001372310/2.

Обґрунтовуючи вимоги позову зазначає, що висновки податкового органу про порушення підприємством законодавства з оподаткування не відповідають дійсним обставинам справи та свідчить про визначення зобов’язань зі сплати податків у спосіб, не передбачений законом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2008р., позов було задоволено повністю. Визнано нечинними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Кіровограді від 16.05.2008р. №0001382310/02 та №0001372310/2.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ДПІ у м.Кіровограді при перевірці ПП «Масштаб»діяла не у спосіб, що передбачений законами України, а саме не використання норм п.п.4.3.1. п.4.3. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, суд вказав, що контролюючий орган при перевірці та визначення суми податкового зобов’язання платника податків мав визначатись за непрямим методом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позову ПП «Масштаб»відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правомірність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підтверджена в ході судового розгляду справи, а посилання позивача на порушення допущені під час проведення перевірки спростовуються наявними матеріалами справи.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009р. та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2008р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено планову перевірки ПП «Масштаб»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 03.12.2007р. за №94/23-1/13760511.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення позивачем п.п.2.3.1 п.2.3 ст2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.5 п.7.3, п.п.7.4.5, п.7.4, ст.7 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ. А саме, встановлено відсутність податкового обліку, а для визначення правильності нарахування податку на прибуток не надано до перевірки в повному обсязі акти виконаних робіт, накладні та податкові накладні, щодо реалізації товарів (робіт, послуг), а також вказано, що на підприємстві не ведеться журнал-ордер №361 «Розрахунки з покупцями», що унеможливлює визначити дату виникнення валового доходу відповідно до вимог п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, під час проведення перевірки обсяг валового доходу та обсяги продажу визначалися на підставі наданих до перевірки первинних банківських документів (банківських виписок).

Регістри бухгалтерського та податкового обліку: журнали-ордери та відомості бухгалтерських рахунків, первинні касові документи, податкові накладні, книга обліку продажу варів (робіт, послуг), реєстри виданих податкових накладних до перевірки не надавались, у зв’язку з їх відсутністю.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ПП «Масштаб»протягом періоду, що перевірявся отримувало доходи від здійснення будівельно-монтажних робіт, які не в повному обсязі було включено до складу валового доходу підприємства та не відображено у деклараціях про податок на прибуток підприємства поданих до ДПІ у м. і Кіровограді за 2005р., 2006р. та за 9 місяців 2007р.

Так, до складу валових витрат ПП «Масштаб» включало витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, витрати по виконанню субпідрядних робіт, витрати на придбання ПММ, а також суму нарахованої заробітної плати з відрахуваннями, суму нарахованих податків та зборів, витрати по оренді приміщення, автотранспорту та будівельного інвентарю та інші.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.3.9 ст.5, п.11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством безпідставно завищено скориговані валові витрати за 2006р. та за 9 місяців 2007р. в спірних сумах, які відображені у рядку 06 декларацій про прибуток підприємств «скориговані валові витрати», а саме відображено валові витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Крім того, перевіркою правильності відображення в податкових деклараціях суми податкового кредиту встановлено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок додану вартість»підприємством безпідставно завищено суми податкового кредиту за перевірений період.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити : назву підприємства, установи, від імені яких складено виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Приписами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати , не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, що встановлено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок додану вартість».

Доводами касаційної скарги не спростовано зазначені висновки суду.

Отже, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Масштаб» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____А.О. Рибченко

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак