Decision № 18290682, 13.09.2011, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/6403/11

вх. № 6403/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 20.07.11;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Трейдінг", м. Одеса; 3-я особа <Текст >

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", м. Харків; 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 52567,68грн. основного боргу; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.11 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, змін або доповнень не має.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана відповідачем (повідомлення, а.с. 32).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 52567,68грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №РН-0000624 від 27.05.10.

Відповідач вартість отриманого товару не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Вищевказана поставка товару відбулась не в межах виконання договору оскільки вказана накладна не містять посилання на будь-який договір, а підставою є рахунок-фактура №СФ-0000787 від 27.05.10.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремий договір купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем, згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобовязань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обовязку відповідача щодо оплати товару встановлено не було то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

16.03.11 позивач надіслав на адресу відповідача фінансову вимогу, що містила в собі в тому числі вимогу сплатити в семиденний термін з дня отримання такої вимоги заборгованість за видатковою накладною №РН-0000624 від 27.05.10.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за товарно - транспортною накладною №РН-0000624 від 27.05.10 відповідачем позивачу не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар за цією накладною, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 52567,68 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 6, код ЄДРПОУ 08248877, п/р 26005301810305 Безбалансове відділення № 5 філії "Відділення ПІБ в місті Харкові", МФО 351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Трейдінг" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, код 35767763, п/р 26006660785521 в ООФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 380805) 52567,68грн. основного боргу, 525,68грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

Повний текст рішення складено 15.09.11р.