Court ruling № 18258949, 09.08.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-9052/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

                                                            Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лютянського споживчого товариства

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року

у справі № 5/246-А

за позовом Лютянського споживчого товариства

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

про визнання частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Господарського суду Закарпатської області від 10 жовтня 2007 року позов Лютянського споживчого товариства (далі –позивач) до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі –відповідач) задоволено. Визнано нечинним рішення № 5777/157 від 23 квітня 2007 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 506163,70 грн.

          Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що щомісячні звіти про використання розрахункових книжок та книги обліку розрахункових операцій, які покладені відповідачем в основу висновку про перевищення граничного річного обсягу розрахункових операцій, що непроведені через реєстратор розрахункових операцій, свідчать про повний облік торгівельними точками позивача розрахункових операцій в охопленому перевіркою періоді.

          Не погодившись з постановою Господарського суду Закарпатської області від 10 жовтня 2007 року відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

          Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ у Закарпатській області задоволено частково. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 10 жовтня 2007 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

          Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 10 жовтня 2007 року залишити в силі.

          В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

          Судами встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку Лютянського СТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатам якої складено акт № 38/23-0/01752682 від 12 квітня 2007 року.

          На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 5777/157 від 23 квітня 2007 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 506503,70 грн.

          Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон № 265/95-ВР) у зв’язку з непроведенням розрахункових операцій через зареєстрований і опломбований РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів після досягнення ним граничного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (робіт, послуг) розміром 75000,00 грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ.

          Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач розпочав проведення розрахункових операцій через зареєстрований і опломбований реєстратор розрахункових операцій з 22 червня 2006 року.

          В свою чергу, обсяг операцій за період 01 січня 2004 року по 22 червня 2006 року, що не проведені через зареєстрований і опломбований РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, склав 901232,74 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, Львівський апеляційний адміністративний суд виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, щодо підтвердження виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 10 Закону № 265/95-ВР встановлено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Державної податкової адміністрації України.

Абзацом 1 пункту 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Постанова № 1336) встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, для провадження діяльності роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва, 75000,00 грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Відповідно до пункту 2 Термінів переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121, діяльність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно з Постановою № 1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, встановленого зазначеною постановою, переводиться на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій в термін - один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

          З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що, оскільки, позивач у визначений термін не перейшов на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО та не проводив розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів на загальну суму 901232,74 грн., то рішення № 5777/157 від 23 квітня 2007 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 506163,70 грн. прийнято відповідачем правомірно.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Лютянського споживчого товариства відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

                                                                                           Костенко М.І.

                                        Маринчак Н.Є.

                                        Острович С.Е.

Суддя А.О. Рибченко