Decision № 1825, 01.06.2006, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.06

Справа № 5/266-06.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Спецгазсервіс”, м. Красноград Харківської області

до відповідача - відкритого акціонерного товариства виробничо – енергетичної компанії “Сумигазмаш”, м. Суми

про стягнення 80 046 грн. 90 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача – предст. Горіна В.В.

Від відповідача – предст. Садиков В.В., Кліменченко С.В.

Засідання розпочате 25.05.06р., відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні оголошено перерву до 1.06.06р.

Суть спору: Викладена в ухвалі від 11.05.06р.

Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 80 046 грн. 90 коп., в тому числі 70 491,17 грн. попередньої оплати, перерахованої позивачем відповідно до договору від 4.06.04р. № 06-01-КП/З, укладеного між сторонами та 9 555,73 грн. процентів за користування коштами.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він не відмовляється від виконання свого обов'язку щодо поставки обладнання АГНКС - 400. Листом від 05.04.2006р. № 46/07-06-46 Позивач був повідомлений, що обладнання АГНКС - 400 буде поставлене на його адресу в червні 2006 року. В листі додатково вказувалось через які обставини ВАТ ВЕК „Сумигазмаш" вимушене перенести поставку обладнання АГНКС - 400 на червень 2006 року. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення 9 555,73 грн. процентів за користування коштами, посилаючись на те, що укладеним між сторонами договором розмір процентів за користування грошовими коштами не встановлений, а тому їх нарахування відповідач вважає безпідставним.

Крім того, в судовому засіданні 25.05.06р. відповідач подав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що 17.05.2006р. на адресу позивача був направлений лист № 46/07-06-59 від 15.05.2006р. з пропозицією врегулювати питання щодо передачі обладнання за договором № 06-11-КП/З від 21.06.2004р. шляхом підписання Додаткової угоди до договору, в якій чітко визначена дата поставки обладнання, а саме: 25.06.2006р. Решта умов договору залишені без змін. Відповідач також зазначив, що виготовлене за договором обладнання знаходиться на складі підприємства, що підтверджується приймально-здавальним актом № 012 від 27.02.2006р.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що на даний час у нього немає потреби в обладнанні, яке виготовив відповідач.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 4.06.04р. № 06-01-КП/З відповідач (Продавець) зобов’язувався виготовити для позивача (Покупець) комплект додаткового обладнання АГНКС – 400 загальною вартістю 70 491,17 грн. в кількості і по номенклатурі, згідно із специфікацією, яка є невід’ємною частиною вказаного договору. Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата здійснюється Покупцем в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: перший платіж - передоплата в розмірі 70 % від суми договору, протягом 3-х днів з моменту підписання договору; другий платіж – в розмірі 30% від суми договору по факту повідомлення про готовність обладнання протягом 3-х банківських днів, а пунктом 4.1. договору відповідач зобов’язувався протягом 30 днів з моменту одержання попередньої оплати відповідно до п. 3.1.1. виготовити комплект додаткового обладнання АГНКС – 400 загальною вартістю 70 491,17 грн.

На виконання умов договору, позивач по платіжному дорученню від 14.06.04р. № 451 перерахував попередню оплату в сумі 49 343,82 грн., а по платіжному дорученню від 24.05.05р. № 153 - решту коштів в сумі 21 147,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 24.05.05р. він виконав свої зобов’язання по договору в повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 70 491,17 грн. за обладнання, яке зобов’язувався виготовити відповідач, проте, як зазначає позивач, відповідач на момент звернення позивача до господарського суду (станом на 5.04.06р.) не виконав своїх зобов'язань щодо виготовлення та передачі обладнання у власність позивача, в зв’язку з чим у позивача відпала потреба у цьому обладнанні і відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України позивач вимагає повернення суми попередньої оплати, а також сплати відповідачем 9 555,73 грн. процентів за користування коштами за період з 15.07.04р. по 25.04.06р.

В заперечення проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що він не відмовляється від виконання свого обов'язку щодо поставки обладнання позивачеві, про що листом від 5.04.2006р. № 46/07-06-46 відповідач повідомив позивача, що обладнання АГНКС - 400 буде поставлене на його адресу в червні 2006 року. В листі також додатково вказувалось, через які обставини ВАТ ВЕК „Сумигазмаш" вимушене перенести поставку обладнання АГНКС - 400 на червень 2006 року. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього 9 555,73 грн. процентів за користування коштами, посилаючись на те, що укладеним між сторонами договором розмір процентів за користування грошовими коштами не встановлений, а тому їх нарахування відповідач вважає безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 14.06.04р. перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 49 343,82 грн., а 24.05.05р. - решту коштів в сумі 21 147,35 грн., тобто станом на 24.05.05р. позивач перерахував відповідачеві 100% вартості обладнання. Пунктом 4.1. Договору відповідач зобов’язувався протягом 30 днів з моменту одержання передоплати виготовити комплект додаткового обладнання, тобто відповідач зобов’язувався виготовити обладнання в строк до 15.07.04р., проте відповідач повідомив позивача про готовність продукції лише 5.04.06р., прострочивши термін виконання зобов’язання майже на 2 роки.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 693 зазначеного Кодексу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з тексту укладеного між сторонами договору, сторони при його укладенні не узгодили питання щодо розміру процентів за користування чужими коштами. Чинним законодавством конкретний розмір процентів також не визначений, тому господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 9 555,73 грн. процентів за користування коштами необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

В частині стягнення з відповідача 70 491,17 грн. попередньої оплати вимоги позивача є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати відносяться на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства виробничо – енергетичної компанії “Сумигазмаш”, м. Суми, пл. Незалежності, 15 (п/р 26007305700044 в ЦВ ПІБ м. Суми, МФО 337278, код 04542778) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Спецгазсервіс”, м. Красноград Харківської області, вул. Лесі Українки, 3 (код 30773594) попередньої оплати за товар 70 491 грн. 17 коп.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 103 грн. 91 коп.; витрат по державному миту 704 грн. 91 коп., видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог – в позові відмовити.

Суддя Гудим Валентин Дмитрович.