№ 18213921, 09.09.2011, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2011 № 22/119

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсакової Г.В.

суддів:

при секретарі судового засідання Зайцевій А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю

від третьої особи: не зявились

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року

по справі№ 22/119 (суддя Самсін Р.І.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС»

до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву

про усунення перешкод в користуванні

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця» про усунення перешкод у користуванні орендованим майном, в якому просить суд зобовязати відповідача:

- відновити постачання електричної енергії згідно договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією;

- відновити надання послуг водопостачання та водовідведення згідно договору № 102 від 24.11.2006р. на надання послуг водопостачання та водовідведення.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 46872, 51 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушеннями з боку відповідача укладених між сторонами договорів на постачання електричної енергії та надання послуг водопостачання та водовідведення, яке виявилось у неправомірному припиненні відповідачем виконання своїх зобов'язань. За твердженням позивача, внаслідок таких неправомірних дій відповідача, ТОВ «Валентин-АС» було позбавлено права використовувати майно в цілях, зазначених у п. 1.1 договору оренди № 348/1 від 15.10.2001р., а також у звязку з тим, що ТОВ «Валентин-АС» вимушене було звільнити працівників, які працювали на орендованому обєкті, з виплатою їм заробітної плати та вихідної допомоги позивач відзначає про нанесення йому матеріальної шкоди в розмірі 46872, 51 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2011р. позов задоволено частково. Зобовязано Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-західна залізниця» відновити постачання електричної енергії згідно договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією, що укладений з ТОВ «Валентин-АС» у відношенні орендованої площі за договором оренди № 348/1 від 15.10.2001р. ( з урахуванням змін внесених п.3 договору № 348/1/03 від 17.11.2010р. про внесення змін); відновити надання послуг водопостачання та водовідведення згідно договору № 102 від 24.11.2006р. на надання послуг водопостачання та водовідведення, що укладений з ТОВ «Валентин-АС» у відношенні орендованої площі за договором оренди № 348/1 від 15.10.2001р. ( з урахуванням змін внесених п.3 договору № 348/1/03 від 17.11.2010р. про внесення змін). В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця» на користь позивача 85 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-західна залізниця» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011р. по справі № 22/119 скасувати в частині відновлення постачання електричної енергії та відновлення надання послуг водопостачання та водовідведення.Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

На підставі апеляційної скарги Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 22.06.2011р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року у справі № 22/119 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 07.09.2011р. оголошувалась перерва до 09.09.2011р.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає, що неявка представника третьої особи не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2001р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» (орендар) був укладений договір оренди № 348/1 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 372,7 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, пл.. Привокзальна,1, що знаходиться на балансі станції Київ-пасажирський ПЗЗ. Майно, що передане в оренду:

- територія залу № 3 під кафе /з підакцизною групою/ - 65 кв.м., підсобне приміщення 27 кв.м., торгівлю продовольчими товарами без підакцизної групи 10,7 кв.м.;

- територія залу № 1 під кафе /з підакцизною групою/ - 25 кв.м.,

- павільйон на першому пероні під два кафе /з підакцизною групою/ - 50 кв.м. та 57, 66 кв.м., обєкт громадського харчування без права продажу товарів підакцизної групи /буфет/ - 74, 33 кв.м.; торгівлю продовольчими товарами без підакцизної групи 63, 01 кв.м.

Відповідно до акту приймання - передачі від 15.10.2001р. Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» прийняло майно загальною площею 372,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Привокзальна,1.

Згідно з п.10.1. договору договір укладено строком на три роки, що діє з 15.10.2001р. до 15.10.2004р., включно.

Відповідно до п.10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавсті на дату продовження цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди № 348/1 від 15.10.2001р. пролонгувався до 15.10.2010р.

Згідно з договором № 348/1/03 від 17.11.2010р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 348/1 від 15.10.2001р., п. 1.1 розділу 1 договору оренди викладено в іншій редакції, за яким предметом регулювання договору визначено передачу та прийняття орендарем в строкове платне користування державного нерухомого майна загальною площею 102, 7 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Київ, пл. Привокзальна 1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», і таким є територія залу № 3 під кафе (з підакцизною групою) 65, 0 кв.м., підсобне приміщення 27 кв.м., торгівлю продовольчими товарами без підакцизної групи 10, 7 кв.м.

Згідно актів приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 15.10.2010р. орендарем, згідно договору оренди нерухомого майна №348/1 від 15.10.2001р. повернуто територію залу №1 загальною площею 25,00 кв.м. та павільон на першому пероні загальною площею 245,00кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, пл. Привокзальна,1.

В силу положень договору (з урахуванням змін внесених п. 3 договору № 348/1/03 від 17.11.2010р. про внесення змін) договір № 348/1 від 15.10.2001р. продовжений на два роки до 15 жовтня 2012р.

Як вказує позивач, для використання майна в цілях, визначених договором оренди, він уклав з Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-Західна залізниця» договір № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією та договір № 102 на відпуск води та послуги каналізації від 24.11.2006р. В жовтні 2010р. відповідач безпідставно припинив виконання своїх зобовязань за зазначеними договорами, а саме припинив постачання електричної енергії та води на обєкт, що переданий в оренду позивачу.

За твердженням позивача, внаслідок таких неправомірних дій відповідача ТОВ «Валентин-АС» було позбавлено права використовувати майно в цілях, зазначених у п. 1.1 договору оренди № 348/1 від 15.10.2001р., в звязку з чим позивач просить суд зобовязати відповідача: відновити постачання електричної енергії згідно договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією; відновити надання послуг водопостачання та водовідведення згідно договору № 102 від 24.11.2006р. на надання послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про усунення перешкод у користуванні орендованим майном на підставі ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник може звернутись з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не повязаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Позивач, посилаючись на ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», просить відновити постачання електричної енергії та відновити надання послуг водопостачання та водовідведення згідно договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією та договору № 102 від 24.11.2006р. на надання послуг водопостачання та водовідведення, які укладені між сторонами, та внаслідок невиконання зобовязань за якими відповідачем, як вказує позивач, він був позбавлений права використовувати орендоване майно.

Як вже вказувалось вище, умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин.

Також, слід зазначити, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» не містить обґрунтувань та позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість користуватись орендованим майном.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права (усунення перешкод в користуванні майном).

З матеріалів справи не вбачається, що позивач в порядку ст. 22 ГПК України змінював підставу позову та що така зміна була прийнята місцевим господарським судом, а тому судова колегія вважає помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин законодавства, яке регулює зобовязальні правовідносини.

Невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в позові.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача: відновити постачання електричної енергії згідно договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією; відновити надання послуг водопостачання та водовідведення згідно договору № 102 від 24.11.2006р. на надання послуг водопостачання та водовідведення з заявлених в позові підстав задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо вимоги ТОВ «Валентин-АС» про стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 46872,51 грн., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

В обгрунтування своїх вимог до відповідача позивач посилається лише на ст. 386 ЦК України, яка передбачає можливість відшкодування майнової та моральної шкоди, що була заподіяна порушенням прав власника. Зазначена норма закріплює таке право за всіма власниками, незалежно від того, якими діями було заподіяно шкоду праву власності власника, та які засоби захисту ним застосовувалися.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Наявність усіх цих елементів складу цивільного правопорушення є підставою для стягнення збитків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Слід відрізняти обовязок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобовязання, що випливає з договору (ст.ст. 611,623 ЦК України), від відшкодування позадоговірної шкоди, тобто від зобовязання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл.82 ЦК України).

Позивач обґрунтовує заподіяння йому майнової шкоди припиненням виконання відповідачем своїх зобовязань згідно договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/1242/НЮ від 01.10.2003р. про користування електричною енергією та договору № 102 від 24.11.2006р. на водопостачання та водовідведення, в звязку з чим ТОВ «Валентин-АС» вимушене було звільнити працівників, які працювали на орендованому обєкті, з виплатою їм заробітної плати та вихідної допомоги.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В даному випадку, до заявленої суми майнової шкоди в розмірі 46872, 51 грн. відповідач не має жодного відношення, оскільки здійснення виплати працівникам заробітної плати та їх звільнення з підприємства обумовлено саме такою діяльністю підприємства, а не відсутністю електро- та водопостачання на орендованій площі території залу № 3, договір оренди щодо якої продовжено до 15.10.2012р. Працівників було звільнено самим позивачем, при цьому роботодавцем є саме позивач на якого і покладається обовязок по забезпеченню належних умов праці та місця роботи для своїх працівників. Виплата заробітної плати та вихідної допомоги працівникам підприємства є наслідком прийнятого підприємством рішення, а не винних дій відповідача.

Надані документи щодо загальної кількості осіб, які були звільнені ТОВ «Валентин-АС», суми коштів, які зазначені у відомостях про виплату грошей, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують наявність майнової шкоди внаслідок неправомірних дій ДТГО «Південно-Західна залізниця», оскільки виплата вказаних коштів, скорочення штату підприємства, ліквідація окремих підрозділів не повязані з порушенням ДТГО «Південно-Західна залізниця» прав позивача, що - за відсутності таких доказів не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача, в тому числі і про завдання шкоди з вини відповідача, наявність причинно-наслідкового звязку тощо.

В даному випадку сума в розмірі 46872, 51 грн. визначається самими позивачем як шкода, а не збитки підприємства, що відповідно при відсутності належних доказів вини відповідача у завданні вказаної шкоди, свідчить про необґрунтованість таких вимог.

Таким чином, судова колегія вважає позовні вимоги ТОВ «Валентин-АС» про стягнення 46872,51 грн. майнової шкоди необґрунтованими та погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в їх задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення від 20.05.2011р. прийняте господарським судом міста Києва з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року у справі № 22/119 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року у справі № 22/119 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року викласти в наступній редакції:

«В задоволенні позову відмовити повністю».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» (09100, м. Біла Церква, вул. Коцюбинського,57 ідент. код 14283898) на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка,6, ідент. код 21721494) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 22/119 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді