Decision № 18198658, 12.09.2011, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/26312.09.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія

"Укрхімпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІКА"

простягнення 3 683 857,98 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2. предст. за довір.

У судовому засіданні 12.09.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІКА" про стягнення 3 683 857,98 грн. заборгованості за договором № 0103211 від 01.03.2011, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 порушено провадження у справі №35/263, розгляд справи призначено на 12.09.2011.

У судовому засіданні 12.09.2011 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/258 від 08.08.2011, у наданих поясненнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/258 від 08.08.2011, у поданому відзиві повідомив про те, що заборгованість за договором № 0103211 від 01.03.2011 становить 683 857,98 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТІКА" (далі відповідач) було укладено договір № 010311 (далі договір).

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти, за цінами, в кількості та асортименті відповідно до додаткових угод, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами були підписані додатки №№ 1- 4 до договору, якими визначено асортимент товару, його кількість та вартість, строк та умови поставки товару, а також строки його оплати.

На виконання умов договору за видатковими накладними №РН-0000037 від 16.03.2011, №РН-0000036 від 01.03.2011, №РН-0000047 від 26.03.2011, №РН-0000048 від 26.03.2011, №РН-0000049 від 26.03.2011, №РН-0000050 від 29.03.2011, №РН-0000053 від 29.03.2011 позивач передав відповідачу товар, передбачений договором та додатками до нього, на суму 29 445 653,40 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору та п. 3 додатків №№ 1-4 до договору, відповідач був зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 90 днів з моменту поставки товару.

Таким чином, відповідач повинен був повністю оплатити поставлений товар у строк до 27.06.2011.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 686 857,98 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки з банківського рахунку позивача, картки рахунків позивача та відповідача за період з січня 2010 по вересень 2011 та акт звірки взаєморозрахунків від 12.09.2011, підписаний позивачем та відповідачем, відповідач частково оплатив поставлений товар і станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 683 857,98 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 683 857,98 грн., і станом на дату розгляду справи у судовому засіданні сплачена не була. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 683 857,98 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТІКА" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 57 Б, ідентифікаційний код 21631450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 57 Б, ідентифікаційний код 32163042) 683 857,98 грн. (шістсот вісімдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень 98 коп.) заборгованості за договором № 010311 від 01.03.2011р., 4 733,73 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять три гривні 73 коп.) - державного мита та 43,81 грн. (сорок три гривні 81 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.09.2011