Court ruling № 18176506, 19.08.2011, Lozova City and District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 2025/2-1266/11

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

19.08.2011 року                                                                    м. Лозова

Суддя Лозівського міськрайонного суду Помазан В. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до  Комунального закладу охорони здоров'я "Лозівська центральна районна лікарня"  ,   про нарахування  та виплату середньої заробітної плати,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про нарахування  та виплату середньої заробітної плати, в якій зазначає, що вона з 05.08.1996 року по теперішній час працює лікарем - стоматологом - терапевтом в КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ».

У травні 2010 року роботодавець отримав повідомлення про професійні захворювання форми П-3, реєстраційний №153 від 28.04.2010 року, яке видане науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного-медичного університету. Зазначене повідомлення роботодавцем не оскаржувалось.

Відповідно наказу МОЗ №246 від 21.05.2007р. «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» професійне захворювання є протипоказанням для роботи в умовах з шкідливим та небезпечним фактором виробничого середовища та трудового процесу, вплив якого призвів до його розвитку.

Проте, в порушення вимог ст.22 Закону України «Про охорону праці» та ст.171 КЗпП України, роботодавець не провів розслідування виникнення причин професійних захворювань відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, та не склав відповідний Акт форми П-4. У зв'язку з чим, вона не могла бути представленою на МСЕК.

8.04.11 року, на виконання рішення Лозівського міськрайонного суду від 14.09.10 (справа 2-235/2010) та ухвали апеляційного суду Харківської області від 24.02.11 справа (№ 2-Ц-298-2011), акт форми П-4 було складено комісією та затверджено головним державним санітарним лікарем.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» МСЕК проводиться за умови подання відповідного пакету документів, до складу яких обов'язково входить акт форми П-4.

У зв'язку з тим, що роботодавець порушив строк проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань і аварій на виробництві, встановлений Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, вона не змогла своєчасно пройти МСЕК та визначити ступінь втрати працездатності, а відповідно і вирішити питання свого працевлаштування.

Роботодавець про її хворобу знав з травня 2010 року, коли отримав повідомлення про професійні захворювання форми П-3, і жодного кроку назустріч не зробив. Її робоче місце не було визначене роботодавцем, та і не могло бути визначене до надання висновку МСЕК.

Позивач зазначає, що неодноразово зверталася до відповідача як в усній, так і письмовій формі (листи від 30.07.10р., 16.12.2010р., 14.03.2011р., 27.04.11р., 14.06.2011р. 04.08.11р., 05.08.2011р.) з проханням направити її на МСЕК для вирішення питання свого працевлаштування, бо виконувати посадові обов'язки лікаря-стоматолога вона не мала можливості з медичних протипоказань. Від прямої відповіді щодо її працевлаштування роботодавець ухилявся (лист №769 від 06.08.2010року).

У червні 2011 року вона, на кінець-то, була представлена роботодавцем на МСЕК.

03.08.2011 року Харківським обласним МСЕК №1 їй встановлена ступінь втрати працездатності у розмірі 50% та III група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серія ХАР-08 №000786 від 03.08.11р. та довідкою про встановлення інвалідності по професійному захворюванню серія 10ААА №617274 від 03.08.11.

Крім того, їй надана індивідуальна програма реабілітації інваліда №722 від 03.08.2011 року. Ця програма спрямована на відновлення її працездатності, повернення до суспільно корисної праці у доступних їй за станом здоров'я умовах, з урахуванням її особистих здібностей та побажань з метою досягнення матеріальної незалежності, самозабезпечення та інтеграції у суспільство.

Таким чином, види професійної реабілітації, згідно медичних показань, і раціональне працевлаштування при виникненні професійного захворювання визначає МСЕК, а не роботодавець на свій розсуд.

Згідно ст.9 Закону України «Про охорону праці», ст. 170 КЗпП України за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

До листопада 2010 року роботодавець сплачував їй заробіток.

Але, з листопада 2010 року, в порушення вищезазначених статей, середній заробіток не виплачувався. Дані факти підтверджуються повідомленнями про заробітну плату з травня 2010 року по липень 2011 року. На її звернення про виплату середньої заробітної плати до встановлення стійкої втрати професійної працездатності роботодавець не відреагував.

У зв'язку з чим, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, її середній заробіток, починаючи з 08 листопада 2010 року по 3 серпня 2011р., зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити компенсацію за невчасно виплачену середню заробітну плату помісячно у відповідності до індексу зростання споживчих цін, судові витрати покласти на відповідача.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 119-120 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 122, 209, 210 ЦПК України,-

ухвалив:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до  Комунального закладу охорони здоров'я "Лозівська центральна районна лікарня"  ,   про нарахування  та виплату середньої заробітної плати.

Призначити попереднє судове засідання на 01.09.2011 року на 09-30 год.

Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданими до неї документів та запропонувати подати у строк до 01.09.2011 року письмові заперечення проти позовної заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у становлений законом строк і порядок, в іншій його частині ухвала оскарженню не підлягає.

          Суддя :                                                  Помазан В. А.