Court ruling № 18168384, 26.07.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-16050/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову господарського суду Харківської області від 31 січня 2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2008 року

у справі  № АС-42/115-07

за позовом Чугуївського районного споживчого товариства

до Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі –Чугуївська ОДПІ у Харківській області)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

встановив:

У березні 2007 року позивач звернулася до господарського суду Харківської області з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області №0000382311/0 від 15.02.2007р., №0000392311/0 від 15.02.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає висновки про те, що звичайна справедлива ринкова ціна по оренді більша за договірну та розрахунки звичайної ціни, надані фахівцями Чугуївської ОДПІ фактично не підтверджені нічим та в них не враховано специфіку підприємства споживчої кооперації, а саме розташування торговельної мережі у віддалених населених пунктах сільської місцевості, де магазини взагалі нерентабельні для підприємства та ставиться питання про їх закриття. Також фахівцями ОДПІ не враховано такі важливі складові, як покупна здатність та кількість населення. Не враховано також балансову вартість об'єктів, зданих в оренду. Крім того, відповідачем не взято до уваги, що в Статуті Чугуївського районного споживчого товариства визначено користування на пільгових засадах (відносно до СПДФО - членів Чугуївського районного споживчого товариства ) послугами, що надаються районним споживчим товариством ( в тому числі - оренда приміщень ). Також, не враховано те, що більшу ціну за оренду приміщень ніхто не запропонував, не зважаючи на об'яву, дану через агентство нерухомості.

Постанову Господарського суду Харківської області від 31 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від              31 липня 2008 року, позовні вимоги було задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 0000382311/0 від 15.02.2007р., № 0000392311/0 від 15.02.2007р., а також з Державного бюджету на користь Чугуївського районного споживчого товариства стягнуто державне мито в сумі 3,40 грн., витрати по оплаті проведення судової експертизи в сумі 2616,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача і відсутність підстави для визначення зобов’язання за спірним податковими повідомленнями-рішеннями.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.09.2006р., про що складений акт перевірки № 113/230/01768571 від 05.02.2007р.

Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями відповідно якого «Дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менш за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги)»та в порушення підпункту 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями, відповідно до якого «положення п.7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого ст.10 цього Закону або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку ставками»;

- пунктів 4.1 та 4.2 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями з урахуванням пункту 1.20 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями ;

- пунктів 4.1 та 4.2 ст.4 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, відповідно якого «у разі поставки товарів (робіт, послуг) ... суб'єкту підприємницької діяльності , який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни».

За наслідками встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000392311/0 від 15.02.2007р. про донарахування зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 249744,00 грн., в т.ч. основний платіж 166496,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 83248,00 грн.;

- №0000382311/0 від 15.01.2007р. про донарахування податку на прибуток у сумі 264970,50 грн., в т.ч. основний платіж 176647,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 88323,50 грн.

В акті перевірки №113/230/01768571 від 05.02.2007р. відповідачем зазначено, що в період з 01.04.2005р. по 30.09.2006р. Чугуївським районним споживчим товариством надано послуги по оренді приміщень суб'єктам підприємницької діяльності фізичним особам, що знаходяться в трудових відносинах з позивачем, які не є платниками податку на прибуток та задекларовано дохід отриманий від надання послуг по оренді приміщень по договірним цінам на загальну суму 176433,0 грн. Приміщення, які здавались в оренду знаходяться в м.Чугуєві та в селах, що розташовані в Чугуївському районі Харківської області. Вартість орендної плати встановлювалась сторонами в укладених договорах оренди. Крім того, в акті зазначено, що звичайна справедлива ринкова ціна на послуги по оренді приміщень Чугуївського районного споживчого товариства з суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, більше ніж договірні ціни між Чугуївським районним споживчим товариством та суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в додатку № 13 до акту Чугуївської ОДПІ зазначено, що вартість орендної плати по звичайній ціні за один квадратний метр приміщень, які надавало в оренду в 2005р. -2006р. Чугуївське районне споживче товариство, становить 40 грн., 12 грн., 10 грн. 9 грн., 8 грн., 6 грн., 5 грн., 3 грн. Проте в акті та додатку до нього не вказано, яким чином при проведенні перевірки податковими органами встановлено рівень звичайних цін і як при цьому враховані умови ідентичного ринку надання послуг з оренди нежитлових приміщень.

В матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу будівлі кафе №12 від 11.07.2006р., відповідно до якого Чугуївське районне споживче товариство продало з аукціону на Універсальній біржі «Україна»м. Харкова, згідно протоколу № 1-73/2006 по лоту № 1 від 03.07.2006р. будівлю кафе № 1, яке розташоване на земельній ділянці Кам'яноярузької сільської ради в селі Кам'яна Яруга, вул. Харківська № 45-а, за ціною 107800,00грн., в т.ч. ПДВ - 17966,67грн.

Відповідно до вимог п.п.1.20.4 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

З висновку судово-економічної експертизи №5110 від 28.10.2007р. вбачається, що висновки акту Чугуївської ОДПІ Харківської області м. Харкова від 05.02.2007р. № 113/230/01768571 в частині заниження Чугуївським районним споживчим товариством податку на прибуток у сумі 176,6тис.грн. (сто сімдесят шість тисяч шістсот гривень 00коп.) внаслідок недотримання вимог п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями та заниження податку на додану вартість у сумі 166496,66грн. внаслідок недотримання вимог п.4.2, п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»законодавчо не обґрунтовані та наданими на дослідження документами не підтверджуються.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду попередніх інстанцій, що висновки податкового органу щодо звичайної ціни є необґрунтованими, при визначенні звичайної ціни Державною податковою інспекцією не враховувало місце знаходження та інші властивості приміщень що здавалися в оренду, а що стосується продажу основного засобу - нерухомого майна кафе, то такий продаж відповідає положенням п.п.8.4.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», здійснений через біржу, а отже висновки що містяться в акті перевірки є безпідставним.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 31 січня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.