Court ruling № 18168374, 26.07.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-17380/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року

у справі  №2-а-8300/08 (№22-а-9551/08)

за позовом Комсомольського міського підприємства «Санітар»

до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області (надалі –ДПІ у Старобешівському районі Донецької області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Старобешівському районі Донецької області від 03.03.2008р. №0000392350/0 та визнання протиправним внесення до акту перевірки №108/23-0/32418503 від 22.02.2008р. записів про порушення Комсомольським міським підприємством «Санітар»статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів  малого підприємництва».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року, позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Старобешівському районі №0000392350/0 від 03.03.2008р. про повідомлення Комсомольського міського підприємства «Санітар»про порушення статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій на суму 6002,78грн.; визнано протиправним внесення до акту перевірки №108/23-0/32418503 від 22.02.2008р. записів про порушення Комсомольським міським підприємством «Санітар»статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів  малого підприємництва». Стягнуто з Державного бюджету України  на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно визначено, отримання коштів позивачем від міської ради в розмірі 71000,00грн. і в подальшому придбання автомобіля, як виручку від реалізації продукції. Крім того, суди погодились із вимогою позивача, щодо визнання протиправним внесення до акту перевірки №108/23-0/32418503 від 22.02.2008 року записів про порушення позивачем статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва», оскільки вказаний висновок є наслідком прийняття спірного повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 22.02.2008р. №108/23-0/32418503.

В ході перевірки, зокрема, встановлено порушення ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва», а саме, вказано на те, що підприємством не включено до обсягу виручки рядку 2 розрахунків сплати єдиного податку за 2004р. суму коштів, отриманих на розрахунковий рахунок платника у розмірі 2400,00грн. та за І-й квартал 2005р. суму коштів в розмірі 71000,00грн., чим занижено єдиний податок на 3790,00грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, 29.10.2004р. від Комсомольської міської ради на рахунок позивача надійшли грошові кошти в розмірі 71 000,00грн. за призначенням платежу –загальний транзит, фінансова згода розподілу 100/5 від 23.03.2005р. Ця сума капітальних трансфертів надійшла на поповнення основних фондів в ході реалізації програми соціально-економічного розвитку м. Комсомольське. Вказані кошти відображені в рядку 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»і не включені до обсягу виручки за березень 2005 року. В акті перевірки також вказано, що відповідно до ст. 1  зазначеного вище Указу Президента, виручкою від реалізації продукції вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції. Отже, отримані на розрахунковий рахунок позивача кошти від виконкому Комсомольської міської ради в розмірі 71000,00грн., які позивачем віднесені у графу 5 «Позареалізаційні доходи ти виручка від іншої реалізації», і не включені в обсяг виручки за березень 2005  року, призвело до заниження обсягу єдиного податку з вказаної суми.

За наслідками перевірки було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000392350/0 від 03.03.2008р., яким визначено суму зобов’язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб на загальну суму 6002,78грн. у т.ч. 4001,85грн. основного платежу та 2000,93грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ст. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

             Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти в розмірі 71000,00грн. надійшли позивачу як загальний транзит, фінансова згода розподілу 100/5 від 23.03.2005 року і є сумою капітальних трансфертів на поповнення основних фондів в ході реалізації програми соціально-економічного розвитку м. Комсомольське. Вказані кошти відображені в рядку 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»і не включені до обсягу виручки за березень 2005 року.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), тому ці кошти не є такою виручкою.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем неправомірно визначено, отримання позивачем коштів від міської ради в розмірі 71000грн. і в подальшому придбання автомобіля ГАЗ 3507, як виручка від реалізації продукції.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.