№ 18141421, 19.07.2011, Chernivtsi District Administrative Court

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р. м. Чернівці                    Справа № 2а/2470/1530/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі –Граматович М.І.

за участю представників :

позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідача –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 4824,60 грн.,-

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 19.07.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов позов Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення з Сільськогосподарського ТзОВ «Колос» заборгованості по сплаті страхових внесків з тимчасової втрати працездатності у розмірі 4824,60 грн.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до заяви про взяття на облік та картки страхувальника зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 13.12.2001 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос»рахується заборгованість по сплаті страхових внесків з тимчасової втрати працездатності в сумі 4824,60 грн.

В судовому засіданні 19 липня 2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити .

Відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців, заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

У судове засідання відповідач не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно ст. 128 КАС України не з’явлення у судове засідання відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами. У зв’язку з цим справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами. Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464 –VI від 08.07.2010 року.

У відповідності з п.7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » № 2464 –VI від 08.07.2010 року стягнення заборгованасті зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та /або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк платити які на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства що діяло на момент винникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У відповідності до положень ч.1 ст.23 та п.2 ч.2 с т.27 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»та від 11.01.2001 року № 2213-Ш «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Правомірність дій позивачем доведена, відповідач не надав суду аргументовані заперечення на позовну заяву та письмові докази, які свідчать про правомірність своїх дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії). В даному випадку відповідачем прийнято рішення у відповідності до вимог законів у встановлені законом строки.

Згідно ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши вимоги Закону, нормативно правових актів, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На день пред’явлення позову до суду заборгованість відповідачем добровільно погашена не була.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю. Проаналізувавши вимоги Закону, нормативно правових актів, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (60235, Чернівецька область,Сокирянський район, с.Ломачинці, ід.код.30713687) заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 4824,60 грн. ( чотири тисячі вісімсот двадцять чотири грн. шістдесят коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову складено в повному обсязі 22 липня 2011 р.

Суддя                                                                                                    П.Д. Дембіцький