№ 18088000, 14.06.2011, Yuzivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Voroshylovskyi District Court of Donetsk City)

2-а-5409/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року суддя Ворошиловського районного суду міста Донецька Орєхов О.І., розглянувши у скороченому провадженні справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірними дії УПСЗН Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2009-2011 р., стягнення допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум за встановлення інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірними дії УПСЗН Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2009-2011 р., стягнення допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум за встановлення інвалідності.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30.05.2011 р. відкрито скорочене провадження в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії УПСЗН Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2011 р., стягнення допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум за встановлення інвалідності 2 групи

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», витрати, повязані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Бюджетні асигнування надходили на рахунок управління, з урахуванням розмірів компенсацій, визначених Постановами КМУ № 836 та № 649. Відповідач вважає свої дії правомірними, у звязку з чим просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з 28.02.2011 р. є інвалідом ІІ групи, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1, довідкою МСЕК № 143133, у звязку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради.

Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідам 2 групи 45 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. У відповідності до зазначеного вище закону позивач має право на одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Розмір одноразової компенсації за встановлення 2 групи інвалідності встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.

Спору про право на отримання одноразової компенсації за інвалідність та на отримання щорічної допомоги на оздоровлення між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат.

При виплаті одноразової компенсації за встановлення у лютому 2011 року 2 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідач керувався підзаконним актом постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, яка значно звужує право позивача на отримання одноразової компенсації з встановлення 2 групи інвалідності, що суперечить ст. 22 Конституції України.

Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення від 04.05.2011 року за № 01/1-22-0552, за 2011 р. позивачу нараховану компенсацію на оздоровлення в січні 2011 р. в розмірі 90 грн., згідно до постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року. Компенсація за 2011 р. нарахована, але не виплачена у звязку з арештом розрахункового рахунку відповідача. Ці нарахування та виплати не спростовуються відповідачем і в запереченнях проти позову. Також за встановлення 2 групи інвалідності нараховано 94,80 грн., але не виплачено з тієї ж причини.

Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги (пять мінімальних заробітних плат) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

Також, оскільки правова норма про розмір одноразової компенсації за встановлення 2 групи інвалідності, встановлений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були діючі, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІІ групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, право ОСОБА_1 на спірні виплаті прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Тобто при нарахуванні та виплаті спірної допомоги на оздоровлення за 2011 р. та одноразової допомоги за встановлення інвалідності 2 групи Управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України»мінімальний розмір заробітної плати на момент нарахування спірних виплат, який слід застосовувати при нарахуванні допомоги, встановлений у 2011 році 941 грн.

Оскільки на момент нарахування допомоги на оздоровлення за 2011 р. (у січні 2011 р.) позивач мав ІІІ групу інвалідності, то він має право на допомогу у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Таким чином, не отриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача за 2011 р. складає 941*4 = 3764 грн.

Також, позивач не отримав одноразову компенсацію за встановлення 2 групи інвалідності в 2011 році в розмірі: (941 х 15) = 14115 гривень.

Керуючись ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 161-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірними дії УПСЗН Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2011 рік, стягнення допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум за встановлення інвалідності - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення за 2011 рік у розмірі, що є меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»та нарахування одноразової компенсації за встановлення ІІ групи інвалідності.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України (бюджетна програма «Компенсації за шкоду, заподіяну здоровю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469, у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 3764 гривень (три тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України (бюджетна програма «Компенсації за шкоду, заподіяну здоровю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469, у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_1 суму компенсації за встановлення 2 групи інвалідності в розмірі 14115 гривень (чотирнадцять тисяч сто пятнадцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м.Донецька О.С.Алтухова