Decision № 17972, 15.06.2006, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2006 р. Справа № 12/1305

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Цюпик О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача Татовський О.В. - директор;

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Агробуд" (с.Рея Бердичівського району)

про стягнення 3165,95 грн.

Подано позов про розірвання договору оренди стрічкової пилорамита стягнення на користь позивача 3834,36грн., з яких 3165,96 грн. основного боргу, 97,56 грн. пені, 134,11 грн. 3% річних, 436,73 грн. інфляційних нарахувань.

30.05.06р. на адресу господарського суду Житомирської області надійшла заява ВАТ "Житомиргаз" про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить збільшити суму основного боргу з 3165,96 грн. до 3716,56 грн. (а.с. 24).

Господарський суд задовольнив клопотання позивача про збільшення позовних вимог та вирішує спір в межах збільшених позовних вимог.

В засіданні суду представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору оренди та стягнення 3716,56грн. суми основного боргу, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу (а.с. 27).

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив сплату 3716,56грн. суми основного боргу платіжним дорученням №1 від 15.06.2006р., копію якого долучено до матеріалів справи (а.с.28).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2003р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач) та Приватним підприємством "Агробуд" (відповідач) укладено договір оренди стрічкової пилорами ПЛ-800 в комплекті.

Факт передачі майна в оренду відповідачу підтверджується накладною від 30.07.2003р. (а.с.11).

Відповідно до п.1.1. Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату.

В п.2.1. Договору встановлено, що орендна плата становить 137,65 грн. в місяць.

Згідно з п.3.1. Договору відповідач повинен перераховувати оплату щокварталу, проте в порушення умов Договору відповідач не сплатив орендну плату за період з лютого 2004р. по травень 2006р.

За розрахунками позивача, що викладені в заяві про збільшення позовних вимог (а.с.24), заборгованість відповідача становить 3716,56грн.

Відповідач заборгованість в сумі 3716,56грн. не заперечив, підписав акт звірки розрахунків станом на 15.06.2006р. (а.с.29).

Господарський суд встановив, що відповідач платіжним дорученням №1 від 15.06.2006р. перерахував на користь позивача 3716,56грн. (а.с.28).

У зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору оренди стрічкової пилорами та стягнення 3716,56грн. суми основного боргу.

Господарський суд в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України перевірив повноваження представника позивача на відмову від позову, роз'яснив в судовому засіданні наслідки відповідних процесуальних дій та встановивши, що відмова від позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, прийняв відмову від позовних вимог в частині стягнення 3716,56грн.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 3716,56грн. суми основного боргу слід припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

В п.6.4. Договору сторони передбачили, що відповідач за несвоєчасну сплату орендної плати сплачує позивачу пеню в розмірі 1% за кожний день прострочки.

Позивач на підставі п.6.4. Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в межах строку позовної давності на суму 97,56грн. (а.с.4).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за прострочку виконання грошового зобов'язання 436,73грн. інфляційних та 134,11грн. 3% річних.

Розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних та 3% річних є обгрунтованими та відповідають закону.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не заперечив, письмового відзиву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню у сумі 668,40грн., з яких 97,56грн. пені, 134,11грн. річних, 436,73грн. інфляційних. Провадження у справі в частині розірвання договору стрічкової пилорами та стягнення 3716,56грн. слід припинити відповідно до п.4 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовоюпозивача від позовних вимог в цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В процесі вирішення спору, господарський суд встановив, що відповідно до п.а) ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", згідно якого із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 102,00 грн., позивач за позовні вимоги про стягнення 3165,95 грн. сплатив державне мито в сумі 102,00 грн.

В результаті збільшення майнових позовних вимог до 3716,56 грн. позивач платіжним дорученням №0656 від 26.05.06 додатково сплатив державне мито в сумі 5,51 грн.

Враховуючи, що збільшені позовні вимоги не виходять за межі сплаченого мінімального розміру державного мита, суд вважає, що сума 5,51 грн. є надмірно сплаченою позивачем, а тому підлягає поверненню останньому з Державного бюджету.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агробуд", Житомирська область, Бердичівський район, с.Рея, вул. Леніна, 61, кв. 4., код 32259001,

на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, код 03344071,

- 97,56 грн. пені;

- 134,11грн. річних;

- 436,73грн. інфляційних;

- 18,34грн. витрат по сплаті держмита;

- 21,22 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3716,56грн. та розірвання договору оренди стрічкової пилорами за п. 4 ст. 80 ГПК України.

4. Повернути Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, код 03344071 з Державного бюджету України налишок сплаченого державного мита в сумі 5,51 грн. Видати довідку про повернення державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 27 червня 2006 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу