ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.08
Справа №АС17/395-08.
За позовом: Прокурора Липоводолинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі
до відповідача: Приватного виробничого сільськогосподарського кооперативу – агрофірми «Синівка»
про стягнення 6 718 грн. 33 коп.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача не з‘явився.
Від відповідача не з‘явився.
Прокурор не з‘явився
У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6 718 грн. 33 коп., з яких 4 796 грн. 24 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків за період з 20.12.2007 р. по 01.03.2008 р., 1 611 грн. 49 коп. штрафних санкцій, 310 грн. 60 коп. пені.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно пункту 1 статті 19 Закону України „Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п.1 ч.1 ст. 14 зазначеного закону, об‘єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.
Порядок обчислення збору на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 року за № 64/8663.
Згідно Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач – суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зобов’язаний у встановлений строк самостійно сплачувати визначене ним податкове зобов’язання.
Відповідно до поданого відповідачем розрахунку суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2008 р. ним були нараховані страхові внески в сумі 4 796 грн. 24 коп.
Заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем не сплачена і станом на день розгляду справи складає 4 796 грн. 24 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунками зобов’язання зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача і прокурора щодо стягнення 4 796 грн. 24 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Рішеннями про застосування фінансових санкцій від 25.03.2008 р. №122, від 02.04.2008 р. №200 до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1 611 грн. 49 коп. та нарахована пеня в сумі 310 грн. 60 коп. за несвоєчасну сплату страхових внесків. Відповідач не сплатив суму боргу та станом на день розгляду справи його заборгованість складає: по фінансових санкціях - 1 611 грн. 49 коп..; по пені - 310 грн. 60 коп. пені.
Пеня в розмірі 310 грн. 60 коп. нарахована на суму податкового боргу з урахуванням строків позовної давності, тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню згідно із ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-111 від 21.12.2000 р.
Зазначені рішення вручені відповідачу у встановленому порядку та на день розгляду справи не оскаржувалися. Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню згідно ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного виробничого сільськогосподарського кооперативу – агрофірми «Синівка» (45233, Сумська область, Липоводолинський район, с. Синівка, вул. Карла Маркса, 1, код 03777373) на користь Управління пенсійного фонду України в Липоводолинському районі (42500, Сумська область, смт. Липова Долина, вул. Леніна, 46, код 21129519) 4 796 грн. 24 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків, 1 611 грн. 49 коп.. заборгованості по сплаті фінансових санкцій, 310 грн. 60 коп. пені.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО
The court decision No. 1793285, Commercial Court of Sumy Oblast was adopted on 01.07.2008. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. ас17/395-08. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: