№ 17873394, 04.08.2011, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2011 року Справа № 5005/4123/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді:Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Гузоватий О.І.

за участю представників сторін:

від відповідача:Лисак А.О.

представники прокурора та позивача в судове засідання не з»явились,про час та місце слухання справи попереджені належним чином,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р.

у справі № 5005/4123/2011

за позовом Прокурора Довгинцевського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 776 048,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі –позивач), у якому просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі –відповідач) суму 1 672 677,21 грн. основного боргу, 38 570,48 грн. пені, 54 609,27 грн. 7% штрафу, 7 021,19 грн. інфляційних, 3 170,18 грн. 3% річних, а всього 1 776 048,33 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору № 1142 від 01.01.09р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р.(суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" , м. Дніпропетровськ, на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, суму 1 151 326,71 грн. основного боргу, 27 304,63 грн. 7% штрафу, 19 285,24 грн. пені, 7 021,19 грн. інфляційних, 3 170,18 грн. 3% річних та судові витрати по справі.

У частині стягнення суми 521 350,50 грн. основної заборгованості провадження у справі –припинене.

Відповідач не погодився з рішенням суду ,подав апеляційну скаргу,в якій посилається на те,що судом невірно визначено суму основного боргу в зв”язку з помилкою сторін прі підписанні акту взаєморозрахунків. Вказав,що прокурор, заявляючи вимоги про стягнення спірної суми заборгованості, не визначив в чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту, отже позов не підлягає задоволенню у зв’язку із відсутністю фактів порушення інтересів держави. Також, вказує на неправомірність здійснених позивачем нарахувань суми пені та 7% штрафу, так як проведені розрахунки суперечать чинному законодавству, а саме: пеня при розрахунку не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ; підстави для застосування штрафу в розмірі 7%, згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, відсутні, оскільки невиконане залізницею зобов’язання має саме грошовий характер.

Строк розгляду справи продовжено за клопотанням сторін на 15 днів, до 06.08.2011р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи,01.01.09р. року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № 1142 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (далі - Договір).

Згідно предмету Договору постачальник бере на себе відповідальність відпускати споживачу теплову енергію в потрібних йому розмірах, а останній, в свою чергу, зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами та в строки передбачені цією угодою. Пунктом 3.1 цього ж договору визначено зобов’язання відповідача здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, де згідно умов п. 3.4 повинна проводитися передоплата в розмірі 75% планового місячного споживання у строк до 20 числа кожного місяця.

Рішенням Криворізької міськради № 110 від 08.04.09р. тариф теплової енергії для групи інших споживачів становить –605,00 грн. за 1 Гкал.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Також,згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов Договору, позивач у період з січня по лютий 2011 року здійснив постачання теплової енергії відповідачу, тоді як ДП”Придніпровська залізниця” в порушення взятих на себе зобов’язань своєчасно та в повному обсязі з постачальником не розрахувалось, у зв’язку із чим на час звернення з позовом до суду у споживача виникла заборгованість з теплової енергії у сумі 1 672 677,21 грн., що підтверджується матеріалами справи. На день винесення рішення суду, сторонами у справі надано суду двосторонній акт звірки та документи, які відображають проведення відповідачем в ході розгляду спору часткової оплати розміру основної заборгованості в розмірі 521 350,50 грн., отже ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи надані сторонами докази,суд першої інстанції дійшов висновку що, у відповідача на час розгляду спору існує основна заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1 151 326,71 грн.

Після винесення рішення суду,відповідач подав апеляційну скаргу,в якій вказав,що судом невірно визначено суму основного боргу в зв”язку з помилкою сторін прі підписанні акту взаєморозрахунків. З наданого акту звірення взаєморозрахунків ,що був наданий суду апеляційної інстанції станом на 13.07.2011р.,вбачається,що при підписанні акту звірення станом на 14.04.2011р.(а.с.58) сторони не вказали платіж за банківською випискою БВ-0000542 від 12.04.2011р.на суму 200000грв. ,тобто не доведено,що вказана сума надійшла в якості погашення заборгованості станом на 14.04.2011р.

Таким чином,на день винесення рішення суду,обставини справи з”ясовані судом у повному обсязі,відповідно до наданих сторонами доказів,висновки суду відповідають обставинам справи на день винесення рішення суду,обставини справи доведені доказами по справі ,у їх сукупності. Зважаючи на те,що судом також не було порушено норми матеріального та процесуального права, посилання відповідача на помилку в акті звірення взаєморозрахунків,не може бути підставою для зміни чи скасування рішення суду в частині основного боргу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з п. 3.2 Договору позивач,при поданні позову,станом на 21.03.2011р. нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми, за кожен день прострочення, розмір якої за період з 11.02.11р. по 20.03.11р. складає суму 38 570,48 грн., а також за прострочення понад 30 днів додатково нарахував 7% штрафу в сумі 54 609,27 грн.

На підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за лютий місяць 2011 року інфляційні на суму 7 021,19 грн., а також за період з 11.02.11р. по 20.03.11р. розмір 3% річних на суму 3 170,18 грн.

Суд правомірно визнав розрахунки позивача обґрунтованими ,так як розрахунок пені ,інфляційних та річних здійснено станом на 21.03.2011р.,коли сума заборгованості складала 1 672 677грв.21коп.

Заперечення відповідача щодо неправомірності розрахунку пені в розмірі 0,1 відсотку, так як відсотки перебільшують подвійну облікову ставку НБУ, не можуть бути підставою для скасування рішення суду,так як положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"розповсюджуються на правовідносини сторін і правомірно застосовані при розрахунку суми пені.

Що стосується посилання відповідача на неправомірність нарахування штрафу в розмірі 7%,колегія суддів звертає увагу на те,що пунктом 3.2 договору,сторони шляхом вільного волевиявлення та діючи на свій розсуд, узгодили розмір пені за прострочку оплати в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення та розмір штрафу за прострочку оплати понад 30днів-7% від вказаної суми.

В частині боргу,що сплачено відповідачем до дня винесення рішення суду,провадження по справі правомірно припинено.

При цьому,господарський суд дійшов висновку,що обставини на які посилається залізниця, є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсності, а тому вирішив, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належних до стягнення з відповідача пені та 7% штрафу, тобто фактично стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 19 285,24 грн. та суму 27 304,63 грн. 7% штрафу і суд апеляційної інстанції погоджується з цими висновками,що викладені в рішенні суду.

Крім того,судові витрати у справі правомірно покладено на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки часткова оплата проведена відповідачем після подачі позову до суду, а заявлений позивачем розмір пені та 7% відсотків штрафу розрахований правомірно.

Що стосується посилання відповідача на те,що прокурор заявляючи вимоги про стягнення спірної суми заборгованості, не визначив в чому саме полягає порушення інтересів держави,то вони не можуть бути прийняті судом,так як згідно п.1.4 Статуту позивача,підприємство засноване на власності територіальної громади м.Кривого Рогу,Дніпропетровської області і засновником підприємства та власником цього майна є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради.

Зважаючи на вказані обставини,підстави для зміни чи скасування рішення суду,передбачені ст.104 ГПК України відсутні,а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України,апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. по справі №5005/4123/2011-залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л.Кузнецова

І.А.Сизько

Повний текст постанови підписано 08.08.2011р.