Decision № 17868775, 04.08.2011, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2011 р. Справа № 7/5027/546/2011. за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз”, м. Чернівці

про стягнення заборгованості за невиконання умов мирової угоди на загальну суму 746068,44 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність №105/10 від 23.12.2010 р. від відповідача ОСОБА_2, довіреність №01/365 від 17.03.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” про стягнення заборгованості термін погашення якої настав станом на 01.05.2011 р. за невиконання умов мирової угоди на загальну суму 746068,44 грн., у тому числі: 660969,60 грн. основного боргу, 64995,34 грн. інфляційних та 30103,50 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує затверджену господарським судом Чернівецької області мирову угоду у справі №6/1 і не сплачує щомісячно визначені цією угодою суми, у зв'язку з чим відповідно до ст. 625 ЦК України повинен також сплатити інфляційні і проценти річних.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, повинна виконуватися в примусовому порядку державною виконавчою службою і не може бути підставою виникнення цивільних прав і обовязків. Відповідач також вказує, що в порядку, визначеному Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, приймає участь в процедурі погашення заборгованості за енергоносії і до нього не можуть застосовуватися заходи примусового виконання рішень, а виконавчі провадження підлягають зупиненню. Окрім того, відповідач зазначає, що у відповідності до Закону України “Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію”, заборгованість, що стягується Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” у даній справі підлягає списанню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на викладене у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши обставини у справі, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.03.2004 р. у справі №6/1 за позовом дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Чернівцігаз” про стягнення заборгованості в сумі 3277315,00 затверджено укладену між сторонами по справі мирову угоду, за умовами якої публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” зобовязався щомісячно до кожного першого числа місяця перераховувати ДК “Газ України” по 27540,40 грн. з 01 лютого 2004 р. по 31 грудня 2013 року.

Як встановлено судом і не заперечується представником відповідача, кошти на виконання зазначеної мирової угоди відповідач позивачу не сплачував.

Згідно графіку погашення заборгованості, станом на 01.05.2011 р. відповідач зобовязався погасити перед позивачем заборгованість за отриманий природний газ в сумі 1620355,05 грн., при цьому борг в сумі 959385,45 грн. стягнуто з відповідача згідно рішення від 05.02.2009 року по справі 12/310 та рішення від 19.08.2009 р. по справі №11/94, які набрали законної сили.

У разі ухилення однією із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено, і в цьому випадку позивач не позбавлений права звернутися на загальних підставах з відповідним позовом. У справі встановлено, що наказ на виконання ухвали господарського суду Чернівецької області від 17.03.2004 р. у справі № 6/1 про затвердження мирової угоди не видавався і виконавче провадження з примусового виконання цієї ухвали не відкривалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), крім того, згідно ч. 5 ст. 11 цього ж Кодексу цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Відтак, суд не приймає заперечень відповідача, що мирова угода в справі №6/1 не породжує для нього обовязків.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки інфляційних та трьох процентів річних від заборгованості, предявленої до стягнення за період з 02.06.2009 р. по 24.05.2011 р., суд дійшов висновку, що розрахунки зроблені правильно і стягненню підлягають інфляційні в сумі 64995,34 грн. та 20103,50 грн. трьох процентів річних.

Суд відхиляє доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” включено до переліку підприємств, які приймають участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” та з тих підстав, що у відповідності до Закону України “Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію”, заборгованість, що стягується Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" у даній справі підлягає списанню.

Так, згідно абз. 6 п. 3.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

У відповідності до ч. 2.5. статті 2 Закону України “Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію” списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частину першу статті 49 Закону України “Про виконавче провадження” доповнено пунктом 14 такого змісту: списання згідно із Законом України “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа (ч.2 ст. З Закону України “Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію”).

Отже, зазначені норми підлягають застосуванню лише на стадії виконавчого провадження і не можуть застосовуватися на стадії судового розгляду спору. Крім того, станом на день розгляду спору, порядок списання заборгованості відповідно до Закону України “Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” Кабінетом Міністрів України невстановлений.

У звязку з задоволенням позову судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (м. Чернівці, вул. Винниченка, 9А, код 03336166) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 660969,60 грн. основного боргу, 64995,34 грн. інфляційних, 20103,50 грн. три проценти річних, 7461,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.З набранням рішенням законної/рили видати наказ.

Суддя М.О. Гурин

Повне рішення складено 05.08.2011 р.