ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2011 р. Справа № 5016/1921/2011(12/87)
за позовом прокурора Заводського району м. Миколаєва (54021,м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14) в інтересах держави
в особі Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).
до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди в
сумі 1262 грн. 15 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1878/210/14/01 від 27.07.10 року.
Від відповідача: ОСОБА_1
В судовому засіданні приймає участь прокурор Бескровна І.І. - посвідчення № 260 від 26.04.2010 року.
СУТЬ СПОРУ:
Позов поданий про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 1262 грн. 15 коп. шкоди.
Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує у повному обсязі.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.08.2011 року оголоше-но вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
В ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспекто-ром відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м. Миколаєві встановле-но, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0100 га за адре-сою: АДРЕСА_2, на проти будинку № 52 під розміщення газової станції, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.04.2011 року (а.с.10).
22.04.2011 року державним інспектором було винесено припис № 55 про усунення порушень земельного законодавства у 30 - денний строк (а.с.12).
Постановою про накладання адміністративного стягнення № 25 від 22.04.2011 року на ФОП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 53-1 КУпАП (а.с.14).
Управлінням Держкомзему у м. Миколаєві на підставі “Методики визначення розмі-ру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання зе-мельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок само-вільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, яка склала 1262 грн. 15 коп.
У зв'язку з викладеним, ФОП ОСОБА_1 внесено припис № 94 від 26 травня 2011 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства.
Проте, шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1262 грн. 15 коп. відповідачем не відшкодовано, земельну ділянку не звільнено.
Прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївсь-кої міської ради звернувся з позовом до господарського суду та просив суд зобовязати від-повідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та відшкодувати заподіяну відпо-відачем шкоду.
Відповідач, як вже вищевказане, проти позову заперечує з наступного.
Підприємницька діяльність відповідач з обслуговування модульного пункту (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0100 га за адресою: АДРЕСА_2, на проти будинку № 52, прово-диться на підставі дозволу №110605/П на розміщення на території обекта благоустрою буді-вель і споруд соціально культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення від 25.05.2011 року, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, тобто, у відпо-відності до діючого законодавства.
Модульний пункт (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом від-носиться до малої архітектурної форми, порядок розміщення, якої затверджено Постановою КМУ від 26.08.2009 року № 982.
Крім того, відповідач в обґрунтування заперечень проти позову посилається на дого-вір № 0111/10 оренди покритої гранітним відсівом площадки, укладений ним 01.11.2010 ро-ку з ПП «Юліана сервіс».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фак-тичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконав-чої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у ко-ристування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 156 Земельного кодексу України встановлено, що власникам землі та земле-користувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тим-часового невикористання земельної ділянки.
Згідно п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування зе-мель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель переданих у власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, се-лищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, суб'єктом права власності на землі в межах населених пунктів є Мико-лаївська міська рада.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України документом, що посвідчує право на зе-мельну ділянку, є державний акт або договір оренди.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
ФОП ОСОБА_1 не має право встановлювальних документів на право користування земельною ділянкою, отже, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0100 га за адре-сою: АДРЕСА_2, на проти будинку № 52 під розміщення газової станції.
Згідно статті 56 Закону України “Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, вин-ні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Розрахунок від 22.04.2011 року розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, здійснений відповідно до “Методики визна-чення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, вико-ристання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (ро-дючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” є обґрунтований та становить 1262 грн. 15 коп.(аркуш справи 15).
Відповідач шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навко-лишнього природного середовища, не відшкодував.
Тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Прокурор та позивач просять повернути територіальній громаді самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку, площею 0,0100 га. та за власний рахунок привести її у при-датний для використання стан.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Прокурором та позивачем доведено, що земельна ділянка, площею 0,0100 га. зайнята відповідачем самовільно.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ді-лянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи зне-сення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
З урахування наведеного позовна вимога щодо звільнення самовільно зайнятої зе-мельної ділянки підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на наявність у нього дозво-лу №110605/П на розміщення на території обекта благоустрою будівель і споруд соціально культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення від 25.05.2011 року, вида-ного виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, необґрунтовано з наступного.
Дозвільні документи на право здійснення підприємницької діяльності (торгівлі, на-дання послуг тощо) надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьо-му, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверх-ні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї права-ми в розумінні частини 1 статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України. (См. п. 4.1.3. Рекомендацій Ви-щого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 «Про практику застосу-вання господарськими судами земельного законодавства».
Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на ту обставину, що мо-дульний пункт (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом відноситься до малої архітектурної форми, порядок розміщення, якої затверджено Постановою КМУ від 26.08.2009 року № 982 не обґрунтовано з наступного.
Відповідно до п.1, 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяль-ності»мала архітектурна форма це невелика споруда декоративного, допоміжного чи ін-шого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів. До малих архітектурних форм належать:
- альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади);
- вуличні вази, вазони і амфори; декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водо-
спади; монументальна, декоративна та ігрова скульптура;
- вуличні меблі (лавки, лави, столи);
- садово-паркове освітлення, ліхтарі;
- сходи, балюстради;
- паркові містки;
- обладнання дитячих ігрових майданчиків;
- павільйони зупинок громадського транспорту; огорожі, ворота, ґрати;
-меморіальні споруди (надгробки, стели, обеліски тощо);
- рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски;
- інші об'єкти, визначені законодавством.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійс-нюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будів-ництва, містобудування та архітектури.
Отже, модульний пункт (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом не відноситься до малої архітектурної форми.
Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на Постанову КМУ від 26.08.2009 року № 982 «Про затвердження порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності»не обґрунтовано, оскільки вона на підставі Пос-танови КМ України № 548 від 25.05.2011 року втратила чинність.
Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на договір № 0111/10 орен-ди покритої гранітним відсівом площадки, укладеного 01.11.2010 року з ПП «Юліана сер-віс», як на підставу для користування земельною ділянкою, необґрунтовано з наступного.
Із змісту вказаного договору вбачається, що це фактично договір оренди земельної ді-лянки.
Всупереч вимог статті 33 ГПК України відповідачем не подано доказів, що ПП «Юліана - сервіс»в особі директора Магеррамова А.А. є власником або землекористувачем земельної ділянки, яка передана в оренду ФОП ОСОБА_1 для розміщення ним газової станції та мав повноваження на укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов`язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1, (49000,
АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер
НОМЕР_1) повернути територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської
міської ради самовільно зайняту під розміщення газової станції земельну ділянку
площею 0,0100 га. Навпроти будинку № 52 по вул. Лазурній в м. Миколаєві та за
власний рахунок привести її у придатний для використання стан.
3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (49000,
АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер
НОМЕР_1) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття
земельної ділянки в сумі 1262 грн. 15 коп. ( ГУДКУ у Миколаївській області,
ЄДРПОУ 23626096 р/р 33119331700002, МФО 826013, код бюджетної класифікації
24062100).
4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (49000,
АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер
НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач УДКУ у м. Мико-
лаєві, ЄДРПОУ 23626096, банк отримувача УДК у Миколаївської області, МФО
826013, розрахунковий рахунок № 31118095700006 код платежу 22090200 символ
звітності 095) 85 грн. 00 коп. та 102 грн. 00 коп. державного мита.
5. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (49000,
АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер
НОМЕР_1) в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236 грн. 00
коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу (р/р
31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ
23626096).
Накази надіслати Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколає-ва.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 15.08.2011 року.
Суддя А.К.Семенов
The court decision No. 17867975, Commercial Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 10.08.2011. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 5016/1921/2011(12/87). Companies, which are mentioned in the text of this judgment: