№ 1786381, 17.04.2008, Vinnytsia District Administrative Court

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

17 квітня 2008 р.                                                                                     Справа № 2-а-2331/08

                                                                                          м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання:   Пивовар Інні Михайлівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Гуцалюк Д.В., Ляшенко О.І., представники на підставі довіреностей,

відповідача :   Тишківський С.Л., Гудожник О.С., представники на підставі довіреностей

розглянувши матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд"  

до:   Державної податкової інспекції у м. Вінниці 

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

 Заявлено позов про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000592350/0, № 0000602350/0, № 0000582350/0 від 19.10.2007 року.

Позов мотивовано наступним.

ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку позивача, за результати якої складено акт перевірки №1812/2350/01355768 від 15.10.07 року. На підставі даного акту, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000592350/0 від 19.10.2007 року про застосування штрафних санкцій на суму 23000 грн., повідомлення-рішення № 0000602350/0 від 19.10.2007 року про донарахування податкових зобов’язань на суму 4569 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2285 грн., повідомлення-рішення № 0000582350/0 від 19.10.2007 року про донарахування податкових зобов’язань на суму 4662 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 4662 грн. На думку позивача, вказані рішення являються протиправними та підлягають скасуванню, оскільки акт на підставі якого вони були прийняті, не відповідає дійсності та суперечить чинному законодавству. Основним видом діяльності ВАТ “Промжитлосільбуд”є будівництво. За перевіряємий період з 01.04.2004 року по 01.04.2007 року будівництво проводилось за рахунок бюджетних коштів. У відповідності до п. 7.3.1. Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року  датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. На думку позивача, дана норма Закону є прийнятою для всіх платників податку на додану вартість і обмежень у визначенні кола платників, крім підприємств, що надають роботи (послуги) за рахунок бюджетних асигнувань не передбачається. Крім того, п. 7.3.5 вищезазначеного закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь - якому іншому виді. Дану норму закону, на думку позивача, можна розглядати як полегшення податкового навантаження для підприємств, що працюють за рахунок бюджетних коштів. Таким чином, ВАТ “Промжитлосільбуд”при взаєморозрахунках з бюджетом по ПДВ визначено порядок у відповідності до п.7.3.1, тобто до події яка сталася раніше і за період перевірки мали місце такі факти, коли був оформлений акт прийому - передачі виконаних будівельних робіт, відповідно нараховано зобов’язання по ПДВ, сплата якого передбачається у наступному місяці, так як товариство місячний платник ПДВ і фінансування проводилось також у наступному місяці, що давало можливість перерахувати суму податку до бюджету у встановлені законодавством строки. Товариством фактично сума ПДВ сплачувалась на місяць раніше, при тому що законодавством дозволяється нараховувати зобов'язання слідуючим податковим періодом (місяцем), тобто факту несвоєчасної сплати ПДВ до бюджету як такого не було. Фактично за перевіряємий період база оподаткування збільшена і сума переплати ПДВ становить 31054 грн. В ході проведення документальної перевірки працівниками податкової служби нарахована сума ПДВ по акту виконаних робіт змінусовувалась як завищення податкового зобов'язання, а в слідуючому податковому періоді, коли одержано фінансування - нараховувалась. Отже, мінус перекривався нарахуванням і заниження основного платежу в ході перевірки не встановлено, а на нараховані  суми податкових зобов'язань примінено фінансові санкції. Відповідно до ст. 262 Господарського Кодексу України, штрафні (фінансові) санкції можуть нараховуватись за несплату або несвоєчасну сплату податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету. Поскільки факту несвоєчасної сплати не було, на думку позивача, застосування фінансових санкцій в сумі 23099 грн. та 4569грн. є неправомірним.  Зменшення від’ємного значення по ПДВ за лютий та жовтень 2005 року викладено в акті перевірки, як порушення чинного законодавства про що складено податкове повідомлення-рішення №0000602350/0 від 19.10.07, при наявності   щомісячної  переплати   ПДВ   в  загальному  на  31054   грн.,  тому  такі нарахування позивач вважає безпідставними. Відповідно  п.   17.1.3.  статті   17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними фондами" платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового   зобов'язання)   але   не   більше 50% такої суми та не менше 10 неоподаткованих   мінімумів  доходів  громадян, згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2007 року №0000582350/0 ДПІ у м. Вінниці сума основного зобов'язання за основним платежем складає 4662грн., і сума штрафних санкцій складає 4662грн, що суперечить та порушує норму статті 17 вказаного закону. Також позивач вважає, що в акті таблиця №5 допущені арифметичні помилки та описки, які призвели до неправильного нарахування. За таких підстав, позивач просить суд визнати   нечинними   та   скасувати   податкові   повідомлення-рішення   від 19.10.2007 року №0000592350/0, №0000602350/0 та №0000582350/0 ДПІ у м. Вінниці.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задоволити позовні вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали вказавши, що документальною перевіркою проведеною відповідачем згідно наданих для перевірки документів встановлено порушення: пункту 1.5, пункту 1.6.  статті 1, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7  Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року. Перевіркою встановлено, що позивач здійснював будівельні роботи. При цьому, визначав суму податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п.п. 7.3.1, п. 7.3, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яким чітко розмежовано, як підприємство повинно визначати суму податкового зобов'язання по періодам у разі отримання бюджетних коштів. Даними проведеної документальної перевірки встановлено порушення ведення позивачем податкового обліку, а саме: порушення п. 1.5, п. 1.6, ст. 1, п.п. 7.3.5, п. 7.3, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість;  порушення пункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4,    підпункту 11.3.1, пункту 11.3 статті 11 Закону  України “Про оподаткування    прибутку підприємств”від 28.12.94р. за ІІІ квартал 2005р.  на суму –4662 грн., в результаті чого підприємством завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування по податку на прибуток за 2005р. у розмірі - 18649грн., занижено податок на прибуток за 2006 р. у розмірі –4662 грн., в тому числі за IV квартал 2006 року занижено на суму 4662 грн. За наслідками перевірки складено акт № 1812/2350/01355768 від 15.10.07р. за результатами якого прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000592350/0 від 19.10.07 р., яким по податку на додану вартість нарахована штрафна (фінансова) санкція на суму 23099 грн.; № 0000602350/0 від 19.10.07 р., щодо зменшення бюджетного відшкодування на суму 4569 грн., нарахована штрафна (фінансова) санкція 6854 грн.; № 0000582350/0 від 19.10.07 р. щодо податку на прибуток на суму 4662 грн., нарахована штрафна (фінансова) санкція –4662 грн.  Вказані штрафні фінансові санкції нараховані відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Враховуючи викладене, відповідач діяв згідно вимог чинного законодавства, прийняті рішення являються правомірними, обґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство “Промжитлосільбуд”, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 12.01.1998 року № 824006 зареєстроване як юридична особа.

Згідно довідки № 811 від 28.01.1998 року ВАТ “Промжитлосільбуд” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код –013557568, місцезнаходження вул. Айвазовського, 10, м. Вінниця.

Вказане товариство діє на підставі статуту зареєстрованого Першим заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області Кучук В.С. 10.12.21997 року, перереєстрованого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради наказ № 3-Р від 12.01.1998 року.

Як встановлено судом, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства “Промжитлосільбуд”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 01.04.2007 року, про що складено акт перевірки № 1812/2350/01355768 від 15.10.2007 року, до якого додані розрахунки відповідача. Даною перевіркою встановлено, порушення п. 1.5, п. 1.6, ст. 1, п.п. 7.3.5, п. 7.3, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість: за квітень 2004р. у розмірі - 11461грн., за липень 2004р. - 4789грн., за серпень 2004р. - 7858грн., за жовтень 2004р. - 8295грн., за серпень 2005р. - 2614грн., за листопад 2005р. - 2589грн., за квітень 2006р. - 12594грн., за серпень 2006р. - 2567грн., за листопад 2006р. - 17539грн., завищено податок на додану вартість: за червень 2004р. у розмірі - 1698грн., за листопад 2004р. - 10744грн., за грудень 2004р. - 9770грн., за січень 2005р. –99 грн., за березень 2005р. - 7169грн., за травень 2005р. –164 грн., за червень 2005р. - 1675грн., за липень 2005р. - 1266грн., за грудень 2005р. - 1369грн., за березень 2006р. - 25709грн., за травень 2006р. - 105грн., за червень 2006р. - 410грн., за жовтень 2006р. - 20223грн., за січень 2007 р. - 1195грн., за лютий 2007р. –101 грн., за березень 2007р.  - 408грн., занижено від’ємне значення податку на додану вартість: за вересень 2004р. у розмірі —18823 грн., за квітень 2005р. - 67грн., завищено від'ємне значення податку на додану вартість: за лютий 2005р. у розмірі - 1069грн., завищено суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню : за жовтень 2005р. у розмірі –3500 грн. Встановлено порушення пункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4,    підпункту 11.3.1, пункту    11.3    статті    11    Закону    України    “Про    оподаткування    прибутку підприємств”за ІІІ квартал 2005р.  на суму –4662 грн., в результаті чого підприємством завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування по податку на прибуток за 2005р. у розмірі –18649 грн., занижено податок на прибуток за 2006р. у розмірі - 4662грн., в тому числі за IV квартал 2006 року занижено на суму 4662 грн.

За результатами вказаного акту ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення : № 0000592350/0 від 19.10.07р., за порушення п. 1.5, п. 1.,6 ст. 1, п.п. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до позивача застосована штрафна санкція  на суму 23099грн.; № 0000602350/0 від 19.10.07р., за порушення п. 1.5, п. 1.,6 ст. 1, п.п. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зменшено суму бюджетного відшкодування на 4569 грн., застосовано  штрафну (фінансову) санкцію у розмірі –6854 грн.; № 0000582350/0 від 19.10.07р., за порушення позивачем п. 3.1., ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 11.3.1 п.п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”визначено суму основного зобов’язання по податку на прибуток - 4662грн.,  застосовано штрафну санкцію  у розмірі  4662грн.

Як видно з матеріалів, повідомленням № 136 від 10.08.2007 року платника податків було повідомлено про проведення виїзної планової документальної перевірки даного товариства. Підставою для проведення перевірки стали наказ ДПІ у м. Вінниці № 1452/23п від 27.09.2007 року, та направлення № 2117/10/23 від 27.09.2007 року, № 1894/23 від 31.08.2007 року.

У відповідності до Закону України “Про податок на додану вартість”звітний  (податковий)  період –це період,  за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки  податку  та  сплачувати його до бюджету (п.п. 1.5. ст. 1). Податкове зобов’язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному  (податковому)  періоді, визначена згідно з цим Законом (п.п. 1.6. ст. 1). Датою   виникнення  податкових  зобов'язань  у  разі поставки  товарів  (робіт,  послуг) з оплатою за рахунок бюджетних  коштів  є  дата  надходження  таких  коштів  на  поточний  рахунок платника  податку  або  дата  отримання  відповідної компенсації у будь-якому  іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. ( п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7).

Як встановлено у судовому засіданні, позивач зазначав суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідно до п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно якої датою  виникнення  податкових  зобов’язань з поставки товарів   (робіт,   послуг)   вважається  дата,  яка  припадає  на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з  подій, що сталася раніше:  або дата  зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)   на банківський  рахунок  платника  податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника  податку,  а  при  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівкових  коштів у банківській установі,  що обслуговує платника податку;  або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) –дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання робіт  (послуг) платником податку.

Вказані дії позивача являються порушенням, оскільки при визначенні суми податкового зобов’язання по періодах у разі отримання бюджетних коштів він мав  керуватись п.п. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Вказана норма має імперативний характер.

За таких підстав, перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем  п. 1.5, п. 1.6, ст. 1, п.п. 7.3.5, п. 7.3, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість: за квітень 2004р. у розмірі - 11461грн., за липень 2004р. у розмірі - 4789грн., за серпень 2004р. у розмірі - 7858грн., за жовтень 2004р. у розмірі    8295грн., за серпень 2005р. у розмірі - 2614грн., за листопад 2005р. у розмірі - 2589грн., за квітень 2006р. у розмірі - 12594грн., за серпень 2006р. у розмірі - 2567грн., за листопад 2006р. у розмірі - 17539грн., завищено податок на додану вартість: за червень 2004р. у розмірі - 1698грн., за листопад 2004р. у розмірі —10744грн., за грудень 2004р. у розмірі - 9770грн., за січень 2005р. у розмірі - 99грн., за березень 2005р. у розмірі - 7169грн.,  за травень 2005р. у розмірі - 164грн., за червень 2005р. у розмірі - 1675грн., за липень 2005р. у розмірі - 1266грн.,за грудень 2005р. у розмірі - 1369грн., за березень 2006р. у розмірі - 25709грн., за травень 2006р. у розмірі - 105грн., за червень 2006р. у розмірі - 410грн., за жовтень 2006р. у розмірі - 20223грн., за січень 2007р. у розмірі - 1195грн., за лютий 2007р. у розмірі - 101грн., за березень 2007р. у розмірі - 408грн. занижено від'ємне значення податку на додану вартість: за вересень 2004р. у розмірі —18823грн., за квітень 2005р. у розмірі - 67грн., завищено від'ємне значення податку на додану вартість: за лютий 2005р. у розмірі - 1069грн., завищено суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню : за жовтень 2005р. у розмірі —3500грн.

     Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єктом оподаткування  є  прибуток,  який  визначається шляхом  зменшення  суми  скоригованого  валового  доходу  звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових  витрат  платника податку,  визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних   відрахувань, нарахованих згідно  із статтями 8 і 9 цього Закону (п.п. 3.1. ст. 3). Валовий доход –це загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх  видів  діяльності,  отриманого  (нарахованого) протягом звітного  періоду  в  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній формах  як  на  території  України,  її  континентальному  шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає   на   податковий  період,  протягом  якого  відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата   зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)  на банківський рахунок платника  податку  в  оплату  товарів  (робіт, послуг), що підлягають продажу, у  разі  продажу  товарів  (робіт, послуг) за готівку  -  дата  її  оприбуткування  в  касі  платника податку, а  за  відсутності  такої  -  дата  інкасації  готівки  у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) –дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. ( п.п. 11.3.1 п. 11.3  ст.  11).

     Як встановлено судом з матеріалів справи,  розрахунків наданих відповідачем сума валового доходу позивача за ІІІ квартал 2005 року, становить 1539749 грн., сума валового доходу, яку вказано в  декларації про прибуток підприємства № 185951 від 08.11.2005 року - 1521100 грн. Відхилення становить 18649 грн.  Таким чином, позивачем занижено скоригований валовий дохід за ІІІ квартали 2005 року. Також позивачем занижено податок на прибуток на суму 4662 грн., а саме за ІV квартал 2006 року –4662 грн., що підтверджується декларацією про податок на прибуток № 248512 від 07.02.2007 року. Також завищено за 2006 рік об’єкт оподаткування за 2005 рік на суму 18649 грн., податок на від’ємне значення податку на прибуток на суму 4662 грн., в тому числі за ІV квартал 2005 року на суму 4662 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ст. 262 Господарського Кодексу України, згідно якої штрафні фінансові санкції можуть нараховуватись на несплату або несвоєчасну сплату податків зборів обов’язкових платежів до бюджету. Так, нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, що допущено позивачем регулюється Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

     У відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”контролюючий орган зобов'язаний  самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані  документальних  перевірок   результатів   діяльності платника  податків  свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових декларація (п.п. “б”п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4).

     Згідно  п.п. 17.1.3, п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму  податкового  зобов'язання  платника  податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту  4.2  статті  4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі  десяти  відсотків  від  суми  недоплати  (заниження  суми податкового   зобов'язання)   за  кожний  з  податкових  періодів, установлених  для  такого  податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи  з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи  податковим  періодом,  на  який припадає отримання таким    платником    податків    податкового   повідомлення   від контролюючого  органу,  але  не  більше п'ятдесяти відсотків такої суми  та  не  менше  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули. 

     Враховуючи викладене, судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення № 0000592350/0, № 0000602350/0, № 0000582350/0 від 19.10.2007 року прийняті відповідачем є обґрунтованими, правомірними, прийняті з використанням повноважень з тією метою, з якою вони були надані, підставою для їх прийняття були порушення допущені позивачем, що відображені в акті перевірки, яку проведено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

     Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

     Відповідно до п.п. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4  Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”обов'язок доведення  того,  що  будь-яке  нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках,  визначених підпунктом 4.2.2   цього  пункту,  є  помилковим,  покладається  на  платника податків,  за  винятком  випадків,  визначених  пунктом  4.3  цієї статті.     

Позивачем не доведено протиправність рішень відповідача, а також те, що нарахування здійснені відповідачем є помилковими. Обґрунтування позовних вимог здійснене позивачем не відповідає діючому податковому законодавству, а тому не приймаються судом до уваги.

При вирішенні справи суд також керувався наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

 1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

 2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

 4) безсторонньо (неупереджено);

 5) добросовісно;

 6) розсудливо;

 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки він є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

   В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства “Промжитлосільбуд”до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000592350/0, № 0000602350/0, № 0000582350/0 від 19.10.2007 року, - відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 22.04.2008 року.

Суддя/підпис/                                                       Мельник-Томенко Жанна Миколаївна