Decision № 17855725, 19.07.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 5016/1164/2011(13/72)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 05 від 05.01.2011 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 01/33-190 від 10.05.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу “Фірма “Аура”,

54055, вул. Млинова, 21, м. Миколаїв,

до Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,

54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,

про визнання недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” м. Миколаєва, оформленого протоколом № 157/3 від 01.02.2011 р., -

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство відкритого типу “Фірма “Аура” (надалі - АТВТ “Фірма “Аура”) звернулося із позовом до Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (надалі - ПАТ “Миколаївобленерго”) про визнання недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” м. Миколаєва (надалі - філія ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” м. Миколаєва), оформленого протоколом № 157/3 від 01.02.2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі розгляду акту від 03.08.2010 р. № Э9870 про порушення правил користування електричною енергією комісією філії ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” м. Миколаєва, правонаступником якого є ПАТ “Миколаївобленерго”, прийнято рішення про донарахування АТВТ “Фірма “Аура” додаткового обсягу та вартості електроенергії в сумі 41075 грн. 30 коп., котре оформлено протоколом № 157/3 від 01.02.2011 р.

Зазначене рішення, як вказує позивач, винесене із порушенням вимог законодавства, зокрема, пунктів 1.1, 1.2, пп. 1, 3 п. 2.1, п. 2.5 та формул, викладених у пунктах 2.5 та 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (надалі Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України ( надалі НКРЕ) від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Мінюсті України 04.07.2006 р. за № 782/12656. Зокрема, неправомірно застосовані положення Методики для визначення обсягу та вартості електроенергії, а також невірно здійснений розрахунок донарахування обсягу та вартості електричної енергії, а саме, невірно визначений розмір потужності (P, кВт), коефіцієнт одночасності використання електрообладнання (Кв) та часу, за який було здійснено розрахунок (tдоб), при цьому позивач зазначає, що визначена до сплати сума є, згідно ст.ст. 235-237 ГК України, оперативно-господарською санкцією.

У судовому засіданні 19.07.2011 р. представник позивача наголосив на тому, що здійснення відповідачем донарахування додаткового обсягу та вартості електроенергії в сумі 41075 грн. 30 коп. є оперативно-господарською санкцією, і послався на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 16.05.2011 р. (за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року по справі № 2-28/2397-2010) та від 04.04.2011 р. (за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2010 р. по справі № 2-24/912-2010).

У судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав повністю.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що обраний АТВТ “Фірма “Аура” спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом визнання недійсним рішення комісії, яке оформлено відповідним протоколом, не відповідає передбаченому законодавством способу захисту порушеного права.

Крім того, відповідач уважає безпідставними наведені в позовній заяві доводи про неправильність застосування даних щодо потужності, коефіцієнту використання електрообладнання та періоду нарахування. На думку представника відповідача спірний протокол містить деякі технічні описки, разом з тим, розрахунок завданих енергопостачальній організації збитків здійснено вірно у відповідності до виомг ПКЕЕ та Методики.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд прийшов до наступного.

Укладеним сторонами договором на постачання електричної енергії № 44/76 від 26.09.2009 р. із додатками (надалі договір), врегульовано правовідносини щодо постачання електричної енергії із загальною дозволеною потужністю 2160 кВт. (а.с.13-30). У додатку № 2 до договору сторони визначили перелік обєктів споживача, серед яких і РП-58 ТМ-1 по вул. Скороходова, 60, у м. Миколаєві, і встановили на цей обєкт дозволену потужність споживання електроенергії із режимом роботи з 7-00 до 17-00 (22 робочих дня на місяць) - 567 кВт, з 17-00 до 7-00 (22 робочих дня на місяць) - 80 кВт. та 80 кВт цілодобово у вихідні дні. Відповідно до цього додатку прилад обліку САЗУ-И670М № 655471 знаходиться саме на цій території.

03.08.2010 р. під час обстеження електрогосподарства АТВТ “Фірма “Аура”, зокрема, РП 58 ТМ № 1, по вул. Скороходова, 60, у м. Миколаєві, представниками відповідача складено акт Э9870 від 03.08.2010 р. про порушення п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 22.11.2006 р. № 1497, зареєстрованих в Мінюсті України 08.12.2008 р. за №1294/13168, а саме, фальсифікація пломб держстандарту та пломби електропостачальної організації на клемній кришці. Виявлені під час перевірки порушення усунуті, електропостачання споживача не припинено, електролічильник та пломби знято, та повідомлено АТВТ “Фірма “Аур” про дату та місце проведення засідання комісії. В акті також зазначено, що споживачем не надано паспортних даних на встановлене електрообладнання, а також про відсутність можливості зробити виміри повної потужності. Представником АТВТ “Фірма “Аура” зазначений акт підписаний із зауваженнями (а.с.40, 75).

01.02.2011 р. комісією ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” філії м. Миколаєва, за наслідками розгляду зазначеного акту Э9870 від 03.08.2010 р. на підставі висновку спеціаліста від 10.12.2010 р. № 33 (а.с. 78-81) прийнято рішення, оформлене протоколом № 157/3 від 01.02.2011 р., про порушення споживачем п. 6.40. ПКЕЕ, а саме, порушення цілісності пломби електропередавальної організації, у звязку з чим визначено:

- виконати розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, у відповідності до вимог п. 2.1.3. “Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією”, затвердженої постановою НКРЕ № 561 від 04.05.2006 р. (надалі - Методика);

- розрахунковий добовий обсяг споживання електроенергії визначити за формулою 2.5. Методики;

- вибрати коефіцієнт одночасності використання електрообладнання рівним 0, 75, враховуючи досягнення спільної згоди;

- кількість днів, за який має здійснюватись перерахунок, визначити за формулою 2.6. Методики;

- розрахунок виконати з останнього контрольного огляду 29.07.2010 р.

У протоколі також зазначено, що розрахунок по акту та рахунок на суму 41075 грн. 30 коп. (49915, 00 кВт/год) додаються. Протокол містить зауваження представника АТВТ “Фірма “Аура”, який приймв участь у засіданні комісії (а.с. 42).

Що стосується нарахування заподіяних збитків у сумі 41075 грн. 30 коп., то суд прихоить до такого.

Згідно протоколу № 157/3 від 01.02.2011 р., розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії виконано у відповідності до вимог п. 2.1.3 Методики.

Представник відповідача в письмових заперечененнях від 19.05.2011 р. (а.с. 60-61), від 06.06.2011 р. (а.с. 76-77) та судовому засіданні 19.07.2011 р. зазначила, серед іншого, що посилання комісії у протоколі на п. 2.1.3 Методики є помилковими, оскільки розрахунок збитків фактично здійснено на підставі п. 2.1.1 Методики, а розрахунок добового обсягу споживання електроенергії не за формулою 2.5 Методики, як зазаначено у протоколі, а за формулою 2.4 Методики.

Отже, позиція представника відповідача ґрунтується на тому, що розрахунок збитків здійснено на підставі п. 2.1.1 Методики за формулою 2.4, але згідно останньої у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W, кВт · год) визначається за формулою:

W = P · t · K ,

доб доб доб в

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що

доб

становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

K (K ) - коефіцієнт використання струмоприймачів

в в.i

Отже, пп. в п. 2.5. Методики передбачено, що для розрахунку добового обсягу споживання допускається використання дозволеної потужності для даної точки обліку, яка встановлена в договорі.

Згідно до абз. 20 п. 1.2. ПКЕЕ дозволена потужність це максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору.

За умовами додатку № 2 до договору (а.с. 25) дозволена потужність споживання електроенергії РП 58 ТМ № 1 по вул. Скороходова, 60, установлена на рівні 567 кВт із режимом роботи з 7-00 до 17-00 (22 робочих дня на місяць), 80 кВт із режимом роботи з 17-00 до 7-00 (22 робочих дня на місяць) та 80 кВт цілодобово у вихідні дні.

Відповідно до п. 2.5. Методики тривалість роботи обладнання протягом доби (tдоб) дорівнює при однозмінній роботі - 8, при двозмінній роботі споживача 16, при тризмінній роботі споживача 24, при інших режимах роботи визначається на підставі договору.

Як вбачається із додатку № 2 до договору підприємство працює в одну зміну. Після 17-00 дозволена потужність знижується до рівня 80 кВт. Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” перевищення договірної величини потужності є порушенням у сфері електроенергетики.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що тривалість роботи обладнання на підприємстві позивача становить 24 год., оскільки відповідачем підміняються поняття роботи підприємства (яке дійсно працює цілодобово, оскільки крім виробництва продукції відбуваються й інші процеси, які не потребують повного навантаження електроустановки, зокрема після 17-00 до 7-00 на рівні 80 кВт.) та роботи обладнання на повну потужність в розмірі 567 кВт., тобто, безпосередньо при виробництві товарів.

Здійснений відповідачем розрахунок збитків, виходячи із максимальної величини сумарного споживання електричної потужності 727 кВт/год (567+80+80), включаючи режим безпосередньо роботи підприємства, режим перерви та режим вихідних днів, суперечить положенням пп. в п. 2.5 Методики про застосування дозволеної потужності (максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору).

Отже, відповідачем безпідставно застосований розмір для розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії договірної потужності на рівні 727 кВт/год та протягом періоду - 24 годин на добу.

Що стосується застосування коефіцієнту використання струмоприймачів (Кв) на рівні 0, 75, то суд також вважає необґрунтованим його застосування.

Відповідно до п. 2.5. Методики за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,75.

Посилання представника відповідача на те, що коефіцієнт на рівні 0,75 застосований за згодою сторін, про що зазначено у спірному протоколі, відхиляється судом, оскільки представник АТВТ “Фірма “Аура”, який приймав учать у засіданні комісії, на котрому прийнято оскаржуване рішення, заперечив взагалі застосування до товариства оперативно-господарських санкцій, що виключає можливість двостороннього погодження розміру коефіцієнта.

Доказів недопуску представників постачальника електричної енергії на свою територію, у звязку з чим можливо застосувати коефіцієнт у розмірі 0,75, акт Э9870 від 03.08.2010 р. не містить.

За таких обставин, згідно положень п.2.5 Методики у разі підключення струмоприймачів, що відповідають різним коефіцієнтам використання, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за наведеною формулою.

Крім того, визначаючи кількість днів, за які здійснюється перерахунок за формулою 2.6. Методики, відповідач припустився порушення п. 2.5 Методики, згідно якого кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер), визначається за формулою:

Дпер=Дпор+Дусун

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

В акті про порушення ПКЕЕ Э9870 від 03.08.2010 р. зазначено, що порушення усунуті 03.08.2010 р., тобто у день їх виявлення. Відповідно Дусун дорівнює нулю. Дпор визначається, як кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку 28.07.2010 р., день складення останнього акту контрольного огляду засобів обліку № 4/000530 (а.с. 82).

Відповідно до додатку № 2 до договору та акту технічної перевірки № 3700530 від 03.08.2010 р. підприємство працює 22 дня на місяць із вихідними днями у суботу та неділю.

Отже, 31 липня (субота) та 1 серпня (неділя) 2010 року були вихідними днями для підприємства.

Таким чином, враховуючи положення п. 2.5. Методики для визначення кількості днів перерахунку (Дпер) та тривалості днів порушення (Дпор) враховується тільки кількість робочих днів споживача.

За таких обставин, відповідач невірно визначив кількість днів порушення та, відповідно, здійснив невірний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що рішення комісії відповідача, оформлене протоколом № 157/3 від 01.02.2011 р., винесене із порушеннями вимог діючого законодавства, а тому не може залишатися в силі.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неправильності обрання позивачем способу захисту порушеного права, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно п. 4.2.3 договору (відповідальність споживача) споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струймоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, ПКЕЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями у разі таких дій споживача:

-самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

-пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

-інших умов, визначених Методикою та/або ПКЕЕ.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства та умов договору вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії в сумі 41075 грн. 30 коп. є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.

За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 19 липня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства відкритого типу “Фірма “Аура” задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” м. Миколаєва, оформленого протоколом №157/3 від 01.02.2011 р. щодо донарахування Акціонерному товариству відкритого типу “Фірма “Аура” за актом № Э9870 від 03.08.2010 р. збитків у сумі 41075 грн. 30 коп.

3. Стягнути із Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393, на користь Акціонерного товариства відкритого типу “Фірма “Аура” 54055, вул. Млинова, 21, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 00307402, грошові кошти в сумі 85 грн. (вісімдесят пять) грн. в рахунок відшкодування сплаченого державного мита та в сумі 236 грн.(двісті тридцять шість) грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.07.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль