Decision № 17855211, 07.07.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р. Справа № 5016/1454/2011(3/103)

За позовом : Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/1

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Миколаївгаз»

54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159

про: стягнення заборгованості в сумі 7189867,98 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 6300618,04 грн., пеню в сумі 252752,64 грн., 3% річних в розмірі 48345,46 грн., суму, на яку збільшилась сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів в розмірі 144914,21 грн., штраф в розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 443237,63 грн., разом 7189867,98 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору на транспортування природного газу для потреб населення № 119Н-610 від 16.12.09 р., додаткових угод, актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, норм ст.ст. 526, 625, 231 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач свої зобовязання по договорам виконав частково, поставлений газ оплатив не в повному обсязі, що призвело до прострочення грошового зобовязання та необхідності звернення до суду за захистом порушеного права позивача.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу у стягненні штрафу в розмірі 7 % річних, оскільки визначений ч. 2 ст. 231 ГК України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосований, в звязку з тим, що інший вид та розмір штрафних санкцій (пеня) передбачений п.п. 7.3 договору.

07.07.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2009 року між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(правонаступником якого виступає ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз») було укладено договір №119Н 610 «про транспортування природного газу для потреб населення», згідно умов якого позивач, як виконавець, зобовязався надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій (надалі - ГРС), а відповідач, як замовник, зобовязався сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Відповідно до п. 2.1 договору обсяги транспортування газу протягом 2010 року, в тому числі по місяцях, складають:

січень 73169,423 тис. куб. м.

лютий 63212,573 тис. куб. м.

березень 56666,685 тис. куб. м.

квітень 31159,070 тис. куб. м.

травень 14974,696 тис. куб. м.

червень 9153,641 тис. куб. м.

липень 9040,473 тис. куб. м.

серпень 9084,027 тис. куб. м.

вересень 10196,115 тис. куб. м.

жовтень 23121,440 тис. куб. м.

листопад 52674,887 тис. куб. м.

грудень 67563,867 тис. куб. м.

Прийом передача газу протягом місяця здійснюється сторонами, як правило, рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу.

Пунктом 3.1 договору сторони обумовили, що замовник передає виконавцю газ в загальному потоці в обсягах, зазначених в пункті 2.1 даного договору, на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи виконавця.

За умовами пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 5.1 договору послуги про транспортування газу щомісячно оформлюються виконавцем і замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Виконавець до 15-го числа, наступного за звітним місяця, направляє замовнику два примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою виконавця. Замовник протягом 2-х днів з моменту одержання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу зобовязується повернути виконавцю один примірник оригіналу акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків. Тариф на транспортування 1000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах виконавця встановлюються в розмірі 22,56 грн. (з ПДВ).

Розділом 6 договору сторони передбачили умови проведення розрахунків: Вартість фактично наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору. Замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного зарахування коштів на поточний рахунок виконавця в порядку встановленому Алгоритмом (порядком) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим постановою від 25 грудня 2008 року № 1529 Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за фактично надані виконавцем послуги по транспортуванню газу у звітному місяці здійснюється замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу. В платіжних дорученнях замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначений звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то виконавець зараховує кошти, що надійшли від замовника, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах. Виконавець і замовник зобов'язуються щоквартально до 25-го числа першого місяця, наступного за кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг по транспортуванню газу і актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу здійснювати звірку розрахунків.

Сторони також дійшли згоди, що даний договір набирає чинності з 01 січня 2010 року і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за послуги до повного їх здійснення (п. 11.1 договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.05.10р. сторони виклали пункт 5.1 в наступній редакції: тариф на транспортування 1000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах виконавця відповідно до постанови національної комісії регулювання електроенергетики України від 28 квітня 2010 року № 479 «Про затвердження тарифі на транспортування та постачання природного газу»з 01 травня 2010 року встановлюються в розмірі 34,80 грн. (з ПДВ).

Додатковою угодою № 2 та додатковою угодою № 3 від 26.08.10 р. до договору № 119Н-610 були внесені доповнення до розділу № 12 договору щодо назви «Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»змінено на «Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»та у реквізитах замовника слова і цифри «Свідоцтво платника ПДВ № 19062563»змінено на «Свідоцтво платника ПДВ № 100295015».

Також, 26.08.10 р. сторони уклали додаткову угоду № 4, якою внесли зміни до п. 5.1 договору: тариф на транспортування 1000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах виконавця відповідно до постанови національної комісії регулювання електроенергетики України від 30 липня 2010 року № 1007 «Про затвердження тарифі на транспортування та постачання природного газу»з 01 серпня 2010 року встановлюються в розмірі 93,00 грн. (з ПДВ).

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до актів здачі-прийомки по транспортуванню газу:

№ 01 Н від 31.01.10 р. на суму 2205645,54 грн.;

№ 02 Н від 28.02.10 р. на суму 1739036,76 грн.;

№ 03 Н від 31.03.10 р. на суму 1334528,52 грн.;

№ 04 Н від 30.04.10 р. на суму 640136,08 грн.;

№ 05 Н від 31.05.10 р. на суму 354851,22 грн.;

№ 06 Н від 30.06.10 р. на суму 254704,64 грн.;

№ 07 Н від 31.07.10 р. на суму 258691,75 грн.;

№ 08 Н від 31.08.10 р. на суму 646767,76 грн.;

№ 09 Н від 30.09.10 р. на суму 861884,02 грн.;

№ 10 Н від 31.10.10 р. на суму 3926456,38 грн.;

№ 11 Н від 30.11.10 р. на суму 3087892,02 грн.;

№ 12 Н від 31.12.10 р. на суму 6860580,06 грн.

позивач транспортував відповідачу природний газ загальним обсягом 452746,883 тис. куб.м. газу на загальну вартість 22171 174,75 грн.

За даними позивача, відповідач грошові зобовязання за договором виконав неналежним чином, розрахунок за отримані послуги в зазначений період здійснив лише частково в сумі 15870556,71 грн.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Перевіривши вищенаведені факти, суд дійшов висновку, що грошовий борг за поставлений газ у відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 6300618,04 грн.(22171174,75 15870556,71).

Відповідач наявність боргу в розмірі 6300618,04 грн. не заперечив.

Зазначений факт також підтверджується актами звірки складеними між сторонами по спірним відносинам.

Відповідно до пунктів 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами пунктів 7.1 та 7.3 договору виконавець і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України. У разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищенаведене, позивач цілком правомірно нарахував боржнику за прострочення грошового зобовязання до стягнення інфляційні втрати в розмірі 144914,21 грн. (період з 01.02.2010 р. по 30.04.2011 р.), 3 % річних в сумі 48345,46 грн. (період з 01.04.10 р. по 30.04.11 р.) та пеню 252752,64 грн. (період з 01.04.2010 р. по 30.04.2011 р.).

Крім вищезазначених штрафних санкцій позивач просить стягнути з відповідача 7% штрафу відповідно до п.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

-за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.”

Разом з тим, оскільки сторони в договорі не погодили конкретний розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання зобовязань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за порушення зазначеного зобовязання не встановлено, а невиконання відповідачем договірного зобовязання має грошовий характер, тому підстави для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді штрафу в розмірі семи відсотків відсутні.

Розмір же пені визначено умовами договору. (такої ж позиції дотримується Верховний Суд України постанова від 06.12.10 р. № 42/562).

Таким чином, визначений ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосовний, оскільки інший вид та розмір штрафних санкцій (пеня) передбачений п.п.7.3. договору.

Отже, 443237,63 грн. - 7 відсотків штрафу нараховані відповідачу необґрунтовано та стягненню не підлягають.

Дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, тому позовні вимоги заявлені цілком обґрунтовано та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Миколаївгаз»(54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) суму основного боргу в розмірі 6300 618,04 грн., 3% річних в розмірі 48 345,46 грн., суму, на яку збільшився сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів в розмірі 144 914,21 грн., пеню в сумі 252752,64, 25500,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 11.07.2011 року.