Decision № 17848343, 09.08.2011, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2011 р. Справа № 12/106-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомприватної фірми «Десна»

до закритого акціонерного товариства

«Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»

про стягнення заборгованості у розмірі 77417,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 11.07.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватної фірми «Десна»(далі позивач) до закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 77417,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №6 від 15.02.2006 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити відповідачу огорожу дорожню металеву барєрного типу (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 42507,80 грн., 19247,51 грн. пені, три проценти річних у розмірі 3103,12 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12558,74 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2011 року, справу призначено до розгляду 12.07.2011 року.

12 липня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 09.08.2011 року.

06 липня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, урочище Берізки, 3, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

09 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

15 лютого 2006 року між приватною фірмою «Десна»(далі позивач) та закритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100» (далі відповідач) був укладений договір №6 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу огорожу дорожню металеву барєрного типу (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 242507,80 грн., що підтверджується накладною №11 від 15.10.2009 року, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується довіреністю, виданою відповідачем уповноваженій особі на отримання цінностей від позивача, №459 від 13.10.2009 року, проте оплатив його частково, а саме в сумі 200000,00 грн.

20 жовтня 2010 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що борг відповідача перед позивачем становив 42507,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 42507,80 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 19247,51 грн. пені, три проценти річних у розмірі 3103,12 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12558,74 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 4.1 договору передбачено, що відповідач здійснює розрахунок, за поставлений позивачем товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в якості передплати на таких умовах:

- 50% вартості товару перераховується протягом 3-х банківських днів від дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідного додатку;

- залишок грошових коштів перераховується протягом 5-ти банківських днів після відвантаження товару відповідачу в повному обсязі, відповідно до додатку.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 7.2 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, відповідач сиплачує позивачу пеню в розмірі 0,3% від розміру простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 28.10.2009 року до 28.04.2010 року, суму боргу у розмірі 42507,80 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 №468), складає 11726,52 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 28.10.2009 року до 30.05.2011 року складає 215 днів, тому три проценти річних від суми 42507,80 грн. становлять 1827,89 грн., що підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.11.2009 року до 30.04.2011 року у 2009 році: у листопаді 101,1%(УК №228 від 08.12.2009р.), грудні 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні 101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні 100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні 99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні 99,4% (УК №102 від 08.06.2010), червні 99,6% (УК№123 від 08.07.2010р.), липні 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.),серпні 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні 102,9%(УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011), лютому 100,9% (УК № 43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК № 64 від 08.04.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від11.05.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 42507,80 грн., складає 13767,20 грн. ( за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 12558,74 грн., то саме ця сума підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 712, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватної фірми «Десна»до закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»про стягнення заборгованості у розмірі 77417,17 грн. задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління №100»(Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, урочище Берізки, 3, код 36444825) на користь приватної фірми «Десна»(Київська обл., м. Українка, вул. Будівельників, 3, кв. 19, код 19419256) основний борг у сумі 42507,80 грн. (сорок дві тисячі пятсот сім грн. 80 коп.); 11726,52 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять шість грн. 52 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 1827,89 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 89 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12558,74 грн. (дванадцять тисяч пятсот пятдесят вісім грн. 74 коп.); 686,21 грн. (шістсот вісімдесят шість грн. 21 коп.) витрат на сплату державного мита; 209,19 грн. (двісті девять грн. 19 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 10.08.2011 року.