Court ruling № 17833583, 25.06.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

25.06.11 Справа № 5016/2089/2011

Заявник (боржник): Кооперативне підприємство «Готель «Колос», 54002, м. Миколаїв, вул.. Рюміна, 21, код 32004194

про: банкрутство

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2011р. головою ліквідаційної комісії Кооперативного підприємства «Готель «Колос»Козаковим Р.М. подано заяву про банкрутство підприємства за ознаками ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Відповідно ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов`язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

З матеріалів поданої боржником заяви вбачається, що оголошення про припинення юридичної особи боржника та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог надруковано в Бюлетені державної реєстрації №169 (4) від 10.02.11р., а проміжний ліквідаційний баланс складений станом на 01.02.11р., тобто проміжний ліквідаційний баланс складений головою ліквідаційної комісії без дотримання вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України.

В порушення вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України заявником не подано суду доказів проведення державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва достовірності та повноти проміжного ліквідаційного балансу. Доданий боржником до заяви Акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №873/23-200/32004194 від 18.03.11р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання боржником вимог податкового законодавства за період з 01.01.08р. по 12.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. по 12.03.11р. не може слугувати належним доказом виконання вимог ч. 5 ст. 60 ГК України.

Крім того, до заяви не додано доказів звернення кредитора, вимоги якого включено до проміжного ліквідаційного балансу, з грошовими вимогами до боржника.

При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №50/74 від 22.09.09р., а також в постанові Вищого господарського суду України у справі №50/379).

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність обставин, з якими Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» пов`язує можливість порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 51 Закону, а тому заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на недодержання останнім вимог ч. 4. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, на підставі ч. 1 ст. 9, ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч. 4. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 9, ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ч. 1 ст. 63, 86 ГПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя

В.О.Ржепецький