№ 177696, 10.10.2006, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2006 р.

Справа № 15/228-06-6376А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Картере В.І.

суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання – Буравльовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Панкратова Г.С.,

від відповідача –Кондраков В.В.,

розглянувши відкритому судовому апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 14.08.06р.

по справі № 15/228-06-6376А

за позовом ТОВ «Ітед», м. Іллічівськ, Одеської області

до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ітед»звернулося до господарського суду Одеської області із позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області від 20.12.05р. №0003842301\0, в частині визначення податкового зобов’язання на загальну суму 53 940 грн.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідач, посилаючись на порушення позивачем вимог п.10.1 ст.10, пп. 7.4.1, п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), визначив позивачу податкові зобов’язання зі сплати ПДВ у сумі 36 773грн., та штрафної санкції по цьому податку у сумі 18 884 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 14.08.06 р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, стверджуючи про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що контрагент позивача –ТОВ «Єлісавет-Агро»не звітує до органів податкової служби з жовтня 2004р., не декларує і не сплачує податки, у з’язку з чим на думку податкового органу, відповідно до приписів п. 1.3, п. 1.8. ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п 7.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у позивача відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ визначених у податкових накладних виданих ТОВ «Єлісавет-Агро».

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що він на законних підставах відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними виданими ТОВ «Єлісавет-Агро», у зв’язку з чим вважає оскаржену постанову законною та обгрунтованою.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому апеляційний господарський суд виходить з наступного:

Оспорюване податкове повідомлення рішення оформлено ДПІ у м. Іллічівську на підставі акту перевірки від 19.12.05р. №2675/23-204/32004839, складеного за результатами планової комплексної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.04р по 30.06.05р.

Зазначеним актом встановлено, що у жовтні 2004р. позивач на підставі договору №410-714-514 від 25.10.04р., укладеного з ТОВ «Єлісавет-Агро»придбав у останнього ячмінь фуражний.

Виходячи з того, що згідно листа Кіровоградської ОДПІ, на обліку якої знаходиться ТОВ «Єлісавет-Агро», дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не звітує до ОДПІ з 2004р. не декларує та не сплачує податки, відповідач у акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та безпідставне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 36 773грн. сплачених позивачем.

Втім, такий висновок податкового органу не ґрунтується на чинному законодавстві та не відповідає фактичним обставинам справи.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, надані позивачем в підтвердження сум податкового кредиту відповідають вимогам п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і не містять будь-яких недоліків, що зумовлюють їх недійсність. Зазначена обставина також не заперечується відповідачем.

Отже, позивач у відповідності до приписів пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п.7.4.ст. 7 вказаного вище Закону правомірно відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Той факт, що ТОВ «Єлісавет-Агро», не звітує до Кіровоградської ОДПІ з 2004р., не декларує та не сплачує податки, не може бути підставою для зменшення податкового кредиту позивача на суми сплачені ТОВ «Єлісавет-Агро», оскільки такий факт не свідчить про недійсність відповідних господарських операцій та податкових накладних, що виписані ТОВ «Єлісавет-Агро»на їх підтвердження.

Чинне законодавство не містить норми, згідно якої факт несплати продавцем до бюджету утриманого податку на додану вартість позбавляє покупця права віднести сплачені ним продавцю суми ПДВ до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Враховуючи зазначені обставини місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Ствердження ДПІ про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ спростовуються наведеним вище, а тому відхиляються апеляційним господарським судом.

Виходячи з наведеного, підстави для скасування або зміни оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Одеської області від 14.08.06р. по справі № 15/228-06-6376А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя - доповідач: В.І. Картере

Судді: В.Т. Пироговський

В.І. Жеков