Decision № 1775362, 17.06.2008, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2008 р. Справа № 44/100-08

вх. № 2776/4-44

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.

при секретарі судового засідання Дородіна І.А.

за участю представників сторін:

позивача - Кімстачьов С.С., дов. від 10.02.2008 року; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Охрана-Сервіс", м. Харків

до Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Український науково-дослідний інститут природних газів", м. Харків

про стягнення 1477,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1477,27грн. заборгованості по договору № 149 від 01.07.2006р., з яких 1128грн. основного боргу, 99,26грн. пені, 20,21грн. річних, 229,80грн. інфляційних витрат, а також покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків по договору № 149 від 01.07.2006р. щодо оплати послуг позивача.

Відповідач у судове засідання 17.06.2008р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.

З огляду на те, що у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Охрана-Сервіс” та Дочірнім підприємством “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Український науково-дослідний інститут природних газів” укладений договір на охорону об’єкта № 149 від 01.07.2006р., згідно умов якого позивач зобов’язався здійснювати регламентне обслуговування технічних засобів сигналізації на об’єктах відповідача, а відповідач своєчасно оплачувати надані позивачем послуги.

Згідно розділу 3 договору сума договору (додаток №2 до договору) встановлюється на підставі ціни, яка включає вартість валових витрат, безпосередньо пов’язаних із виконанням послуг за цим договором та прибутку без обмеження рівня рентабельності. Розмір ціни погоджується сторонами у відповідності з протоколом договірної ціни. Оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно, на протязі 10 днів з моменту підписання актів здавання-приймання шляхом перерахування коштів замовником на рахунок виконавця.

У додатку № 2 до договору сторонами погоджено вартість охорони об’єктів, і, як вбачається з матеріалів справи, за місяць вартість послуг позивача склала 188грн.

Виконання позивачем своїх зобов’язань по договору охорони підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними як з боку позивача, так і з боку відповідача.

Однак, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, гроші за надані послуги повністю не сплатив, в результаті у відповідача за період з березня 2007 року по серпень 2007 року утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1128грн., що підтверджується матеріалами справи та двостороннім актом звірки розрахунків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення основний борг у сумі 1128грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 6.2 договору № 149 від 01.07.2006р. сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені. За прострочення сплати боргу за надані послуги позивач нарахував відповідачу пеню в межах подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка за період з 11.09.2007р. по 11.03.2008р. склала 99,26грн. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня в сумі 99,26грн. відповідає вимогам договору, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення сплати боргу відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, який склав 229,80грн., та 3% річних від простроченої суми, які склали 20,21грн. Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, нараховані індекс інфляції та 3% річних, відповідають вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України та підлягають стягненню на користь позивача.

Таким чином, матеріалами справи доведена наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1128грн. основного боргу, 99,26грн. пені, 20,21грн. річних, 229,80грн. інфляційних витрат, тому підлягають стягненню на користь позивача.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” НАК “Нафтогаз України”, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8, код 32710871 в особі філії “Український науково-дослідний інститут природних газів”, м. Харків, Червоношкільна набережна, 20, код 26488708 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Охрана-Сервіс”, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12 (п/р 26001020540 в АСУБ “Грант”, МФО 351607, код 32028755) 1128грн. основного боргу, 99,26грн. пені, 20,21грн. річних, 229,80грн. інфляційних витрат, 102грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення в повному обсязі виготовлено 23.06.2008 року.

Суддя Дюкарєва С.В.