Decision № 177413, 11.08.2006, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2006 р. Справа № 53/245-06

вх. № 9398/4-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Альошин В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Цоцка Н.В. дов. від 11.08.2006 року відповідача - Сіваченко Г.В.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Спіка-К", м. Х-в

до ТОВ "Деві", м. Харків

про стягнення 226090,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки № СП 00005 від 28.03.2006 року в сумі 226 090,61 грн. з яких 147 557,39 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х % річних та 78 533,22 грн. пені. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання по договору в наслідок чого утворилась заборгованість яка до цього часу не погашена.

Позивач в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку з припущенням помилки при розрахунках та зазначенні в позовній заяві невірної суми пені, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 147557,39 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х % річних та 83533,22 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття судового рішення змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому надані позивачем уточнення позовних вимог прийняті господарським судом.

Представник відповідача в судовому засіданні надав до суду заяву про визнання позовних вимог позивача в повному обсязі, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду документи в їх сукупності, встановив наступне.

28.03.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № СП 00005 відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався поставити відповідачу паливно-мастильні матеріали, а відповідач зобов’язався сплачувати вартість товару та приймати товар у позивача.

Протягом березня - травня 2006 року позивачем здійснювалися поставки товару за договором, а відповідачем сплачувалася його вартість.

відповідно до п. 3.3 договору відповідач здійснює оплату партії товару, згідно рахунка позивача не пізніше 5-ти банківських днів з дня поставки.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання по договору в повному обсязі, в наслідок чого станом на 26.07.2006 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 147557,39 грн. з урахуванням 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних та 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позовні вимоги позивача в сумі 147557,39 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Пунктом 8.2 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 83 533,22 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 260,90 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; ст.ст. 526, 625, Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деві" (61089, м. Харків, вул. Тобольська, 42, р/р 26004032088200 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харкова, МФО 351005, код 32566826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіка-К" (61089, м. Харків, пр. Фрунзе, 104-а, р/р 26004300000337 в ХФ АКБ "Форум", м. Харкова, МФО 350772, код 31802039) 147 557,39 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х % річних та 83 533,22 грн. пені, 2 260,90 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Прохоров С.А.