№ 17727433, 28.07.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9553/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі Заборовській О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. адміністративну справу за позовом Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції до військової частини А0543 про стягнення заборгованості у сумі 45638 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ

Ніжинська ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення з військової частини А0543 45638 грн. 15 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку з власників транспортних засобів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що військова частина А0543 є юридичною особою та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Станом на 08.11.2010 р. за відповідачем обліковувався податковий борг із сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вбачається в загальній сумі 45638 грн. 15 коп.

На момент виникнення спірних правовідносин принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників визначались Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII.

Відповідно до статті 14 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно статті першої Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (надалі за текстом «Закон № 1963-XII») платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є обєктами оподаткування (закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 р. № 2755-VI).

Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначені в статті 3 Закону № 1963-XII та встановлені в залежності від типу транспортного засобу та обєму циліндрів двигуна.

Згідно статті 5 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до статті 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу (закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 р. № 2755-VI).

Суд попередньої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що відповідач не є платником податку з власників транспортних засобів.

Оскільки платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, організації й установи безвідносно до форми власності, на якій вони засновані, в т. ч. й державні, при відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника податку та при чітко визначеному ст. 4 Закону № 1963-XII колі осіб, які звільняються від сплати цього податку, застосоване в ст. 1 цього Закону поняття «власні транспортні засоби»наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

Посилання відповідача на положення Закону України «Про Збройні Сили України»від 06 грудня 1991 року № 1934-XII є помилковим.

Названий закон не є законом з питань оподаткування. В той же час будь-яких пільг щодо сплати податку з власників транспортних засобів на підставі ст. 4 Закону № 1963-XII, який є спеціальним, військовим частинам не надано.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з військової частини А 0543 (ідентифікаційний код 07974159) в доход бюджету через Ніжинську обєднану державну податкову інспекцію (ідентифікаційний код 21395632) податковий борг із сплати податку з власників транспортних засобів в сумі 45 638 (сорок пять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 15 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 29 липня 2011 р.