№ 17704113, 02.08.2011, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/3672/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кирилюк Н.Ю.

За участю сторін:

Представника позивача: Каркоц А.В.

Представника відповідача: Богорел С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Дорлідер»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним наказу, визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дорлідер»(далі ПП «Дорлідер») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі ДПІ у Комінтернівському районі), в якому позивач просить:

- визнати протиправним наказ ДПІ у Комінтернівському районі № 188 від 21.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Дорлідер», код ЄДРПОУ 32863396 з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за період грудень 2010 року»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Дорлідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість (далі ПДВ) з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за період грудень 2010 року та щодо складення акту № 494/23/32863396 від 21.03.2011 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Дорлідер»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», а також щодо визнання недійсними даних, наведених у декларації ПП «Дорлідер»з податку на додану вартість за грудень 2010 року;

- зобовязати ДПІ у Комінтернівському районі повідомити державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька про протиправність своїх дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.03.2011 року на підставі наказу № 188 від 21.03.2011 року ДПІ у Комінтернівському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Дорлідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за період грудень 2010року. За результатами перевірки було складено акт № 494/23/32863396 від 21.03.2011 року, у висновках якого відображено порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними. За висновками акту дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, є недійсними по правочинах, здійсненних з постачальником ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»в сумі 18351 262,50 грн., у т.ч. ПДВ - 3058543,75 грн., та покупцем - ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком». Також зазначено про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року з відповідними додатками про обсяги придбання та податкового кредиту, а отже і про обсяги продажу, визнані ДПІ у Комінтерноському районі не дійсними. Позивач вважає, що наказ від 21.03.2011 року, яким призначено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Дорлідер», був прийнятий відповідачем з порушенням встановленого законом порядку та є протиправним, а дії ДПІ у Комінтернівському районі щодо проведення зазначеної перевірки, щодо складення акту перевірки, щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», а також щодо визнання недійсними даних, наведених у поданій позивачем декларації з ПДВ за грудень 2010 року - вчинені з грубим порушенням діючого законодавства, не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах права та мають бути визнані протиправними.

Крім того, позивач зазначає, що ДПІ у Комінтернівському районі 23.02.2011 року вже здійснювла перевірку правомірності декларування податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Дорлідер»за грудень 2010 року, у тому числі, сформованого за результатами взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», за наслідками якої відповідачем не було виявлено жодних порушень вимог діючого законодавства.

Також, позивач зазначає, що ДПІ у Комінтернівському районі у відповідності Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» направила акт первірки №494/23/32863396 від 21.03.2011року з висновками про нікчемність правочинів між ПП «Дорлідер»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»до органу ДПС, в якому обліковується останнє, а саме до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька. А тому, на думку позивача, у випадку задоволення цього позову відповідач має повідомити ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про протиправність своїх дій.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що згідно п.п. 1 та 5 ст. 203, п.п. 1 та 2 ст. 215, ст.ст. 216, 228, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України правочини ПП «Дорлідер»з контрагентами ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»є нікчемними, оскільки не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Зокрема, операції з придбання товару у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»не мали реального товарного характеру, перевіркою встановлено відсутність поставок товару у звязку з його відсутністю, оскільки у постачальника товару - ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси. Таким чином у ПП «Дорлідер» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 7 Закону України від «Про податок на додану вартість», а отже дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року з відповідними додатками про обсяги придбання та податкового кредиту, а отже і про обсяги продажу, є не дійсними.

Судом під час офіційного зясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП «Дорлідер»зареєстровано 26.03.2004 року Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, код ЄДРПОУ 32863396, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 2279794 (т. 1 а.с. 141) та знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Комінтернівському районі.

08 квітня 2004 року ДПІ у Комінтернівському районі ПП «Дорлідер»видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 142826 (т.1 а.с. 153).

21.03.2011 року на підставі наказу № 188 від 21.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Дорлідер», код ЄДРПОУ 32863396 з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за період грудень 2010 року», у звязку з отриманням акту ДПІ у м. Іллічівську № 593/23-0302/37305586 від 18.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період грудень 2010 року, січень 2011 року»головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Комінтернівському районі Лупенко Н.М. проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Дорлідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за період грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт про результати проведення перевірки №494/23/32863396 від 21.03.2011 року (т.1 а.с. 10-17), у висновках якого відображено наступні порушення ПП «Дорлідер»:

- ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобовязання) є недійсними по правочинах здійсненних з постачальником ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»в сумі 18351 262,50 грн. у т.ч. ПДВ 3058 543,75 грн., та покупцем ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком».

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року з відповідними додатками (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та податкового кредиту, а отже і про обсяги продажу, є не дійсними.

Як вбачається із зазначеного акту, перевірку ПП «Дорлідер»проведено у приміщенні ДПІ у Комінтернівському районі, при цьому при її проведенні використано наступні матеріали: акт ДПІ у м. Іллічівську № 593/23-0302/37305586 від 18.03.2011 року з супровідним листом ДПІ у м. Іллічівську № 6299/7/23-0401 від 18.03.2011 року (т. 1 а.с. 178-181) та декларацію ПП «Дорлідер»з ПДВ за грудень 2010 року.

В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що операції з придбання позивачем товару у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводилися, та як наслідок не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця у звязку з його відсутністю. Таким чином встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Таким чином у ПП «Дорлідер»відсутні обєкти, які підпадають під визначення ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». У звязку з нікчемністю правочинів, в порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Дорлідер»завищено суму податкового кредиту з ПДВ по декларації за грудень 2010 року на 3058 543, 75 грн.

Крім того в акті зазначено, що товар, придбаний у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» було реалізовано позивачем ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», однак враховуючи вищевикладене взаємовідносини ПП «Дорлідер»з контрагентом-покупцем також не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судом під час розгляду справи було також встановлено, що 23.02.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Комінтернівському районі Лупенко Н.М. було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Дорлідер»щодо виконання вимог Регламенту комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, за результатами якої було складено довідку № 284/23/32863396 від 23.02.2011 року, згідно якої порушень формування податкових зобовязань та податкового кредиту у грудні 2010 року з боку ПП «Дорлідер»не виявлено (т. 1 а.с. 136-140).

В судовому засіданні 21.07.2011 року представник ДПІ у Комінтернівському районі ЛупенкоН.М. (яка безпосередньо проводила перевірки ПП «Дорлідер») пояснила, що перевірку 21.03.2011 року нею було проведено у звязку з отриманням від ДПІ у м. Іллічівську акту №598/23-0302/37305586 від 18.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період грудень 2010 року, січень 2011 року», в якому зазначено, що у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні зісоби, достатні трудові ресурси, згідно ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1 2 ст. 215, ст.. 228 ЦК України угоди з контрагентами за період грудень 2010 року, січень 2011 року як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Оскільки із розшифровок до податкової декларації з ПДВ ПП «Дорлідер»за грудень 2010 року вбачалось, що ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»був контрагентом-постачальником позивача, внаслідок взаємовідносин із яким ПП «Дорлідер»було сформовано податковий кредит у розмірі 3058 543,75 грн., наказом від 21.03.2011 року було прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Дорлідер» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» за грудень 2010 року. При цьому запити до ПП «Дорлідер»з метою отримання пояснень з цього приводу та первинних документів для проведення цієї перевірки не надсилались, оскільки, на думку перевіряючої, у неї були всі необхідні документи для проведення перевірки, а саме: декларація з ПДВ ПП «Дорлідер»за грудень 2010 року з додатками, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року, отримані податкові накладні за грудень 2010 року та договори поставки ПП «Дорлідер»та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД». За результатами перевірки нею було складено акт, яким встановлено зазначені вище порушення з боку позивача. Такий висновок було зроблено на підставі, того, що у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, а тому були відсутні необхідні умови для поставки товару, а саме бітуму для ПП «Дорлідер». Крім того, оскільки бітум, нібито придбаний позивачем у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», був проданий товариству з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», то й ці правочини, укладені з останнім є недійсними. Таким чином, на думку представника відповідача, дані, наведені у декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобовязання) є недійсними по правочинах здійсненних з постачальником ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»в сумі 18351 262,50 грн. у т.ч. ПДВ 3058 543,75 грн., та покупцем ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком». Разом з тим представник відповідача Лупенко Н.М. в судовому засіданні пояснила, що позивач - ПП «Дорлідер»має всі необхідні умови для ведення господарської діяльності, у підприємства наявні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси та не заперечувала того факту, що позивач продавав товариству з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком»вже не бітум, придбаний у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», а асфальтну суміш, виготовлену з цього бітуму, та відповідні послуги. Крім того вона зазначила, що нею при проведенні перевірки 21.03.2011 року первинні документи ПП «Дорлідер»по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»не досліджувалися, та заходи щодо перевірки наявності таких документів не вживалися.

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП «Дорлідер»підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому однією із підстав для здійснення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Цього Кодексу є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Всупереч наведеним нормам Податкового кодексу України відповідачем не було направлено позивачу такого письмового запиту, неотримання відповіді на який стало б підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки. При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідача Лупенко Н.М. на те, що такий запит не направлявся позивачу з огляду на наявність у відповідача всіх необхідних документів для проведення перевірки, з причин обовязковості такого запиту в силу приписів ст. 78 ПК України та з причин відсутності у ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області первинних документів та пояснень позивача по його взаємовідносинам з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД».

Оскільки у судовому засіданні знайшли своє фактичне підтвердження посилання позивача на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України при виданні наказу №188 від 21.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Дорлідер», код ЄДРПОУ 32863396 з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за період грудень 2010 року», суд вважає, що зазначений наказ прийнятий з порушенням вимогам діючого законодавства та є протиправним.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на те, що наказ про проведення перевірки ПП «Дорлідер» від 21.03.2011 року прийнятий ДПІ у Комінтернівському районі з порушенням вимог діючого законодавства, а також на те, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, суд доходить висновку про протиправність дій ДПІ у Комінтернівському районі щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Дорлідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за період грудень 2010 року та щодо складення акту перевірки № 494/23/32863396 від 21.03.2011 року.

Що стосується визнання нікчемними в акті перевірки правочинів ПП «Дорлідер»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», а також визнання недійсними даних, наведених у декларації ПП «Дорлідер»з податку на додану вартість за грудень 2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»(постачальник) та ПП «Дорлідер»(покупець) був укладений договір постачання нафтопродуктів № 31 від 01.12.2010 року, за яким постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с. 37-39).

Згідно специфікації № 1 від 01.12.2010 року до договору № 31 від 01.12.2010 року ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»поставляє ПП «Дорлідер»бітум нафтовий дорожній у кількості 3654 тонн. Загальна вартість товару складає 18351262,44 грн., у тому числі ПДВ 3058543, 75 грн. (т. 1 а.с. 40).

Факт отримання ПП «Дорлідер»товару та сплати відповідних грошових коштів зазначених у договорі, в т.ч. і сум ПДВ, за отриманий товар підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими накладними (т.1 а.с. 41-63), видатковими накладними (т. 1 а.с. 64-135), товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 188-258) та реєстром ПАТ «МАРФІН БАНК»руху коштів по рахунку ПП «Дорлідер»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»(т. 2 а.с.84-85).

За наслідками виконання зазначеного договору ПП «Дорлідер»включило до податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 3058543, 75 грн. (т. 1 а.с. 18-25).

В акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі від 21.03.2011 року зазначено, що товар, який був придбаний позивачем у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»було реалізовано ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком». Однак зазначене твердження відповідача є хибним.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №347776 одним із видів господарської діяльності ПП «Дорлідер»за КВЕД є будівництво доріг (т. 1 а.с. 152).

ПП Дорлідер»було укладено договори субпідряду з ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»від 10.11.2010 року № 505/11-10, № 512/11-10, № 509/11-10, № 508/11-10, №5105/11-10, № 506/11-10, № 504/11-10, № 507/11-10, № 511/11-10, № 513/11-10, № 503/11-10, № 502/11-10, відповідно до яких ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», яке є генпідрядником, доручає субпідряднику - ПП Дорлідер»- виконання робіт з капітального ремонту автомобільних доріг комунальної власності Одеської області, в ціну яких, зокрема, увійшла вартість використаних при виконанні зазначених робіт матеріалів (т. 2 а.с. 2-80).

Виконання даних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, підсумковими відомостями витрачених ресурсів (т. 2 а.с. 93-266, т. 3 а.с. 1-252, т. 4 а.с. 1-179), розрахунками вартості виконаних робіт (т. 2 а.с. 42, 45, 48, 51), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 8-37) та реєстром ПАТ «МАРФІН БАНК»руху коштів по рахунку ПП «Дорлідер»з ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»(т. 2 а.с. 86).

Із зазначених актів вбачається, що ПП «Дорлідер»при виконанні будівельних робіт для виготовлення асфальтобетонної суміші за договорами підряду з ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»від 10.11.2010 року, тобто безпосередньо у своїй господарській діяльності, використовувало, зокрема, бітум нафтовий дорожній.

Таким чином, суд дійшов висновку, що товар, а саме бітум нафтовий дорожній, який придбавався позивачем у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», був використаний у межах господарської діяльності позивача під час виконання робіт з капітального ремонту автомобільних доріг, а не реалізований ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком».

В акті перевірки від 21.03.2011 року ДПІ у Комінтернівському районі дійшла висновку, що вищевказані правочини ПП «Дорлідер»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемним, оскільки укладені без мети настання реальних правових наслідків.

Разом з тим, в силу приписів ст. ст. 10, 20 ПК України, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення в актах перевірок нікчемності правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.

Господарський кодекс України зазначеного поділу не передбачає, а фактично розглядає як оспорювані всі ті зобовязання, які виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Так, відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Крім того, тлумачення такої категорії як «суперечність інтересам держави і суспільства»міститься у розясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», зі змінами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, належать, зокрема угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Конституції України, розділ ІІ Закону України «Про власність»), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу субєкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Акт перевірки від 21.03.2011 року не тільки не містить посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й взагалі не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки від 21.03.2011 року про нікчемність правочинів ПП «Дорлідер»з контрагентами ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності або фіктивності укладених договорів, зазначена позиція відповідача не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача.

Також суд вважає, що відповідач безпідставно посилається на те, що перевіркою ПП «Дорлідер»встановлено відсутність поставки товару від ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», що на думку відповідача свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків.

Такий висновок відповідач фактично робить з огляду на встановлену актом ДПІ у м. Іллічівську № 598/23-0302/37305586 від 18.03.2011 року відсутність у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, достатніх трудових ресурсів.

Висновок же щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»відповідач робить тільки на підставі хибного припущення щодо реалізації останньому придбаного у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»товару з огляду на відсутність такого товару взагалі.

При цьому слід зазначити, що первинні бухгалтерські документи ПП «Дорлідер»по взаємовідносинам із ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»щодо постачання товару за договором № 31 від 01.12.2010 року: а саме документи, що підтверджують постачання та отримання поставленого товару, розрахунки позивача за придбаний товар та подальше його використання у своїй господарській діяльності, фахівцем ДПІ у Комінтернівському районі не перевірялись, що не заперечувалось у судовому засіданні представниками відповідача. Ними також не було спростовано докази позивача на підтвердження реального виконання вищевказаних правочинів ПП «Дорлідер»з контрагентами ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком».

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки від 21.03.2011 року на порушення позивачем саме норм чинного податкового законодавства України суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР) обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ (п. 7.1 ст. 7). Суми податків, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати анулювання.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», затвердженого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за номером №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У пункті 18 цього Порядку зазначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку- продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»на момент здійснення правовідносин з ПП «Дорлідер»було належним чином зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100304469, виданим ДПІ у м. Іллічівську, а отже податкові накладні були видані належною особою на виконання договору № 31 від 01.12.2010 року та відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, всі податкові накладні за вказаними господарськими операціями ПП «Дорлідер»відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та відповідають даним, відображеним у податкової декларації позивача за грудень 2010 року, що перевірялася податковим органом.

З цього приводу суд вважає такими, що заслуговують на увагу, посилання позивача на той факт, що ДПІ у Комінтернівському районі 23.02.2011 року вже здійснювала перевірку податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість ПП «Дорлідер»за грудень 2010 року, у тому числі, сформованого за результатами взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», за наслідками якої відповідачем не було виявлено жодних порушень вимог діючого податкового законодавства.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, суд вважає, що при складанні акту перевірки від 21.03.2011 року щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Дорлідер»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», а також щодо визнання недійсними даних, наведених у декларації ПП «Дорлідер»з податку на додану вартість за грудень 2010 року відповідач діяв необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, та з порушенням вимог чинного законодавства, що, відповідно, свідчить про протиправність цих дій.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що ДПІ у Комінтернівському районі не довела суду, що при виданні наказу № 188 від 21.03.2011 року, проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Дорлідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за період грудень 2010 року, а також при визнанні в акті № 494/23/32863396 від 21.03.2011 року нікчемними правочинів ПП «Дорлідер»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», та недійсними даних, наведених у декларації ПП «Дорлідер»з податку на додану вартість за грудень 2010 року, вона діяла у відповідності з вимогами Конституції та законів України, а тому з урахуванням приписів ч. 3 ст. 2 КАС України суд вважає за необхідне задовільнити адміністративний позов ПП «Дорлідер»в цій частині.

Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо зобовязання ДПІ у Комінтернівському районі повідомити державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька про протиправність своїх дій. Суд обґрунтовує свою позицію тим, що, приймаючи рішення про визнання протиправними дій та рішень ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, суд вирішує позовні вимоги ПП «Дорлідер», яке є стороною у справі, та яке звернулось до адміністративного суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України. ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом не зверталось та в судовому засіданні не вирішувались питання щодо прав, інтересів чи обовязків цієї юридичної особи.

Представники відповідача в судовому засіданні не заперечували факту направлення акту перевірки від 21.03.2011 року № 494/23/32863396 з висновками про нікчемність правочинів між ПП «Дорлідер»та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»до органу ДПС, в якому обліковується останнє, а саме до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька. При цьому вони посилались на вимоги п. 5.9. Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів». Разом з тим жодним законодавчим актом не визначено обовязку відповідача повідомляти інший орган Державної податкової служби про винесене судом рішення щодо його рішень, дій та бездіяльності.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням положень частини 2 ст. 12 КАС України жодна особа не позбавлена права знайомитися у встановленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили, а в силу приписів ст. 14 КАС України жодна особа на території України не звільнена від обовязку їх виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158 163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Дорлідер» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним наказу, визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 188 від 21.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Дорлідер», код ЄДРПОУ 32863396 з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», код ЄДРПОУ 37305586 за період грудень 2010 року».

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Дорлідер» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» за період грудень 2010 року та щодо складення акту №494/23/32863396 від 21.03.2011 року.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Дорлідер» з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», а також щодо визнання недійсними даних, наведених у декларації ПП «Дорлідер» з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 02 серпня 2011 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.

Постанова н

02 серпня 2011 року