Decision № 175956, 04.07.2006, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/293

04.07.06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ітек-Універсал, ЛТД”

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМО-Сервіс”

Про стягнення 2316,54 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Прокопчук А.Л. (за дов. б/н від 22.12.2005)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Ітек-Універсал, ЛТД” до товариства з обмеженою відповідальністю “ТМО-Сервіс” про стягнення з останнього 2316,54 грн. за договором № 627/05 від 08.07.2005, а саме: 2014,93 грн. боргу, 171,37 грн. річних, 130,24 грн. пені, а також покладення на відповідача судових витрат (102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 16.05.2006 було порушено провадження у справі № 6/293 та призначено розгляд останньої на 06.06.2006.

Представники сторін на виклик суду не з’явились , у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 04.07.2006.

04.07.2006 відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08.07.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю “Ітек-Універсал, ЛТД” (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю “ТМО-Сервіс” (покупцем) було укладено договір поставки № 627/05 (далі – Договір).

Відповідно до умов даного Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язався передати покупцеві у зумовлені строки товар (напої, продукти харчування), а покупець –прийняти цей товар та своєчасно оплатити його. Поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно видаткових (товарно-транспортних) накладних (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору оплата здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів від дня отримання товару.

Позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 8025,84 грн. за наступними накладними:

дата накладної

№ накладної

сума

11.07.2005

00-РН-05/07-418

782,08

16.09.2005

00-РН-05/09-648

591,45

22.09.2005

00-РН-05/09-866

800,85

06.10.2005

00-РН-05/10-228

50,77

06.10.2005

00-РН-05/10-230

556,86

29.10.2005

00-РН-05/10-950

667,26

10.11.2005

00-РН-05/11-387

676,41

23.11.2005

00-РН-05/11-1436

885,18

21.12.2005

00-РН-05/12-706

1094,47

06.01.2006

00-РН-06/01-085

1050,96

11.01.2006

00-РН-06/01-195

302,76

У свою чергу, відповідач вартість товару оплатив частково на суму 6010,91 грн. Борг у розмірі 2014,93 грн. залишився не погашеним.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Однак, враховуючи, те, що сума основного боргу у розмірі 2014,93 грн. сплачена відповідачем до подачі позивачем позовної заяви до суду (копія банківської виписки позивача від 27.04.2006 знаходиться в матеріалах справи), позов в цій частині пред’явлено не обґрунтовано.

У той же час, вимоги про стягнення з відповідача 171,37 грн. річних та 130,24 грн. пені, за період з 26.07.2005 по 14.04.2006, є правомірними. Відповідно до п. 5.1 Договору, при простроченні оплати, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також двадцять п’ять процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, відповідач має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд приймає розрахунок пені та річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення 130,24 грн. пені та 171,37 грн. річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 15,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТМО-Сервіс” (м. Київ, вул. Лук’янівська, 1, рахунок 26001000000083 в ВАТ “Родовід Банк”, МФО 321712, код 01291360) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ітек-Універсал, ЛТД” (м. Київ, вул. Гарматна, 38, рахунок 26004027236611 в Шевченківському відділенні Київської міської філії АКБ “Укросоцбанк”, м. Київ, МФО 322012, код 21491278) 130,24 грн. пені, 171,37 грн. річних, 102 грн. державного мита та 15,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А.Ковтун

Рішення підписано 11.09.2006