Court ruling № 1747006, 23.04.2008, Donetsk Administrative Court of Appeal

Суддя 1-ї інстанції Середа А.П.                                                        справа № 22-а - 1807/08

Суддя – доповідач Сухарьок М.Г.

                                                         У К Р А Ї Н А   

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                           У Х В А Л А

                                              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

23 квітня 2008 року                                                    м. Донецьк                            

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г.,  суддів Геращенка І.В.,  Міронової Г.М.,

при секретарі  Скопинській А.О.,

за участю представників  сторін:

від позивача Бояркіна В.О., Керімов Р.К., від відповідача Жадан О.О., Максимова З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року по справі № 8/505н-ад за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Галімпекс – фабрика ялинкових прикрас” м. Лисичанськ до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області  про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И Л А :

            Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 5 червня 2007 року №0001132301/0 про донарахування податкових зобов’язань позивачу з податку на прибуток у сумі 15879,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4763,30 грн.

            Постановою господарського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року позов задоволений повністю.

            Відповідач ДПІ у м. Лисичанську Луганської області не погодився з постановою суду, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено , що при перевірці співробітниками ДПІ складено Акт №61/23-00310506 від 20.06.07р., згідно з яким встановлено факт заниження  позивачем податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 15879 грн. Прийняте податкове повідомлення-рішення №0001132301/0 від 5 червня 2007 року згідно з яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 20642,70 грн., в тому числі: основний платіж 15879,00 грн. та штрафні санкції 4763,70 грн.

Судом першої інстанції зроблено вірний системний аналіз фактів та обставин на які посилається в своєму акті відповідач і наданих позивачем доказів. ДПІ у акті перевірки стверджує, що Фабрика, не врахувавши суму від купівлі-продажу об’єктів нерухомості як безповоротну фінансову допомогу, порушила вимоги підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ №283/97-ВР, в якому сказано, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді:сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7:11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Крім того, в актізроблено висновок про те, що Фабрикою, на порушення вимог пункту 1.23 ст. 1, підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №283/97-ВР, не включено до складу валового доходу підприємства (занижено валовий дохід) вартість майна у розмірі 12679,00 грн., отриманого нею від приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Україна” (смт Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області), - яке передало їй в безоплатну оренду на строк з 01.12.05 року по 01.12.06 року автомашину КАМАЗ-53213, державний номерний знак 05-15 ОНА, балансовою вартістю 8879,30 грн., та від приватного підприємства фірма “Інфосервіс” (м. Львів), - яке передало їй в безоплатну оренду на строк з 01.12.06 року по 01.12.07 року автомашину САЗ-3507 (самоскид), державний номерний знак 164-80 ТА, балансовою вартістю 3800,00 грн.

Позивач надав до матеріалів справи договори оренди обох вищеназваних транспортних засобів, суд першої інстанції обґрунтовано врахував ці обставини.

Також, позивач належним чином довів, що проданий ним на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.07 року, за реєстром №871, об'єкт нерухомості, засновниками Фабрики передано до її статутного фонду ще 28.12.98 року, а значить, відповідно до статті 12 Закону України від 19.09.91 року №1576-XII “Про господарські товариства”, що був чинним на час заснування Фабрики, остання є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Учасники господарського товариства мають право в порядку, визначеному установчим документом товариства та законом, здійснити відчуження частин у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що підтверджують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (п. 4 ч. 1 ст. 116 ГКУ).

ДПІ під час перевірки було досліджено договір купівлі-продажу від 22.02.07 року, за реєстром №871, на підставі якого Фабрикою отримано грошові кошти у загальній сумі 65000 грн.

Суд першої інстанції правильно вважав, що ДПІ дійшла невірного висновку, що отримані за цим договором кошти є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки він суперечить наданим Фабрикою в розпорядження ДПІ документам бухгалтерського обліку відчужених об'єктів нерухомості; змісту самого договору купівлі-продажу та змісту підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідачем, крім того, було досліджено і обидва договори оренди транспортних засобів. При оцінці цих договорів відповідач також дійшов невірного висновку про те, що Фабриці належало відобразити ці транспортні засоби як валовий дохід, оскільки з договорів чітко видно, що транспортні засоби Фабриці передано в оренду за плату.

Колегія суддів господарського суду правильно визначилась,що позивач довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, господарським судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 14 грудня 2007 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

            З урахуванням викладеного, керуючись статтями  2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 – 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

                                                            У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року по справі № 8/505н-ад за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Галімпекс – фабрика ялинкових прикрас” м. Лисичанськ до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області  про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення - залишити без задоволення.

            Постанову господарського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року по справі № 8/505н-ад- залишити без змін.

            Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивні частини – 23 квітня 2008 року.  Повний текст буде виготовлений – 5 травня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                      Сухарьок М.Г.

Судді:                                                                                                  Геращенко І.В.

                                                                                                            Міронова Г.М.