Decision № 1743832, 14.02.2007, Vilshanka District Court of Kirovohrad Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-43 2007 рік

14 лютого 2007 року

Вільшанський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді - Гольші О.А.

при секретарі - Лалаян А.С.

з участю прокурора - Єрьоменко О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу в смт. Вільшанка за позовною заявою прокурора Вільшанського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів в сумі 378 грн. 37 коп.,

встановив:

29.01.2007 року прокурор Вільшанського району Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів в сумі 378 грн. 37 коп., посилаючись на те, що відповідач має у власності автомобіль ЗІЛ-ММЗ 4505, д/н НОМЕР_1, 1990 року випуску з об"ємом циліндра двигуна 4750 куб. см.. Технічний огляд вказаного автомобіля протягом 2006 року не проводився у зв"язку з неподанням транспортного засобу.

За повідомленням Добровеличківської МДГП ОСОБА_1. заборгував податок з власників транспортних засобів на суму 356 грн. 25 коп., крім того, за ним рахується пеня в сумі 22 грн. 12 коп..

Прокурор та представник Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції в судовому засіданні позов підтримали повністю, крім заборгованості та пені просили суд стягнути з відповідача 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, проти стягнення заборгованості та пені по податку з власників транспортних засобів не заперечував, суду пояснив, що через відсутність коштів не мав змоги заплатити податок. Проти стягнення судового збору на користь держави у розмірі 51 грн. та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до 4.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника Добровеличківської МДГП, відповідача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено.

Автомобіль ЗІЛ-ММЗ 4505, д/н НОМЕР_1, 1990 року випуску з об"емом циліндра двигуна 4750 куб. см. належить ОСОБА_1, що підтверджується карточкою обліку особистого автотранспорту (а.с.4).

Згідно довідки Новоархангельського MB ДАІ вказаний автомобіль не був представлений на технічний огляд у 2006 році (а.с.2).

У відповідності до ст.3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів" податок сплачується за місцем проживання фізичної особи.

Статтею 5 вищезгаданого закону передбачено сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів щорічно.

Згідно ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасну сплату податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків ставки НБУ.

Відповідно до розрахунку Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції сума податку, яка не сплачена ОСОБА_1 у 2006 році за транспортний засіб, що йому належить, становить 356 грн. 25 коп,, крім того, за ним рахується пеня в сумі 22 грн. 12 коп. (а.с.5).

Таким чином, визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі поданих по справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивачів мали місце і підтверджуються поясненнями сторін та письмовими матеріалами справи.

Згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" органи прокуратури -за позовами, з якими вони звертаються до суду в інтересах держави звільняються від сплати державного мита.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому вимога прокурора та представника Добровеличківської МДПІ про стягнення з відповідача на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягає задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. З, 5, 7 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів" та інших самохідних машин і механізмів", ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд,

вирішив:

Позов прокурора Вільшанського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області 378 грн. 37 коп. податку з власників транспортних засобів та пені, які перерахувати на р/р 33218808700354 ГУДКУ м. Кіровоград, МФО 823016, код 20655754; 51 грн. судового збору на користь держави, які перерахувати у Вільшанський РВДК р/р 31110095600345 банк УДК м. Кіровоград, код 20655754, МФО 823016; 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у Вільшанському районному суді, які перерахувати ТУ ДСА в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 26241445, р/р 37317008000784, банк: УДК в Кіровоградській області, МФО 823016.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.