Decision № 17390254, 04.08.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2011Справа №5002-26/2847-2011 За позовом Закритого акціонерного товариства «Майбел» (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про стягнення 13884,55 грн.

Суддя О.Л. Медведчук

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 14.02.2011р.,

від відповідача не зявився.

Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «Майбел» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 суми заборгованості в розмірі 13254,17 грн., 3% річних в розмірі 82,79 грн., індексу інфляції в розмірі 106,03 грн., пені в розмірі 441,56 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобовязання за договором щодо повної оплати товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивачем відповідно до умов договору нарахована сума пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та індекс інфляції.

Розгляд справи відкладався.

У судове засідання, яке відбулося 04.08.2011р., зявився представник позивача та заявив про зменшення позовних вимог відповідною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 12854,17 грн., 3% річних в розмірі 82,79 грн., індексу інфляції в розмірі 106,03 грн., пені в розмірі 441,56 грн., а також судові витрати. Судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявився, вимоги щодо надання письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням не виконав. Кореспонденція направлялась судом за адресою вказаною у позові.

Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо добросовісного виконання своїх прав та обовязків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Майбел» (Продавець за договором) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Покупець за договором) укладено договір №2610/09, у відповідності з п. 1.1 якого продавець зобовязується передати соки та напої, іншу продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти даний товар та заплатити за нього грошову суму, визначену договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, ціна, кількість, асортимент партії товару передбачається сторонами в специфікації. Специфікація є невідємною частиною договору та повноправною підставою для відвантаження партії товару покупця, згідно умовам договору. У разі відсутності специфікації, підписаної сторонами, істотні умови договору (ціна, кількість, асортимент товару) вважається узгодженим у видаткових накладних.

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 продавець передає товар покупцю з відстрочкою кінцевого розрахунку на 14 робочих днів з дати прийомки товару покупцем. Загальна сума договору розраховується виходячи з даних специфікацій або видаткових накладних до договору.

У виконання умов договору позивачем на підставі специфікацій №РД-0000530 від 27.10.2009р., №РД-0000598 від 29.12.2009р., №РД-0000597 від 29.12.2009р., №РД-0000085 від 02.03.2010р., №РД-0000086 від 02.03.2010р., №РД-0000087 від 02.03.2010р., №РД-0000244 від 28.05.2010р. була виконана поставка товару відповідачу на загальну суму 57038,21 грн., що підтверджується видатковими накладними №РД-0000530 від 27.10.2009р. на суму 16331,06 грн., №РД-0000598 від 29.12.2009р. на суму 4103,62 грн., №РД-0000597 від 29.12.2009р. на суму 7647,36 грн., №РД-0000085 від 02.03.2010р. на суму 2741,87 грн., №РД-0000086 від 02.03.2010р. на суму 3398,92 грн., №РД-0000087 від 02.03.2010р. на суму 1642,44 грн., №РД-0000244 від 28.05.2010р. на суму 21172,94 грн.

В рахунок виконання зобовязань за договором відповідачем у період з 16.11.2009р. по 15.04.2011р. була виконана часткова оплата товару на загальну суму в розмірі 29752,04 грн., а також позивачем була здійснена поступка права вимоги ООО «Фірма «Крафт ГМБХ» з відповідача на суму в розмірі 14032,00 грн. Наведене не заперечується позивачем.

Однак своїх зобовязань за договором щодо оплати поставленого товару в повному обсязі відповідачем не було виконано, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 13254,17 грн.

В ході розгляду справи позивачем було зменшено суму позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості з 13254,17 грн. до 12854,17 грн.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не виконано зобовязання щодо повної оплати поставленого товару, суд вважає, що вимоги про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості у сумі 12854,17 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно вимоги про стягнення пені в сумі 441,56 грн., нарахованої за період з 16.04.2011р. по 01.07.2011р., суд має зазначити, що пунктом 6.3 договору встановлено, що в разі затримки платежу в зазначений у договорі строк, покупець сплачує продавцю пеню від вартості неоплаченого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що позивачем при здійсненні розрахунку пені враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, умови пункту 6.3 договору та положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком суми пені у розмірі 441,56 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 106,03 грн. та 3% річних у розмірі 82,79 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обовязків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 106,03 грн. та 3% річних у розмірі 82,79 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Майбел» (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, код ЄДРПОУ 22229967, р/р 26008001312489 в ЗАТ ОТП Банк м. Київ, МФО 300528) заборгованість у розмірі 12854,17 грн., пеню в розмірі 441,56 грн., індекс інфляції у розмірі 106,03 грн., 3% річних у розмірі 82,79 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 138,84 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 05.08.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.