Decision № 1729740, 15.04.2008, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 16/70

15.04.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Консіліум»

про стягнення 4 089,25 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

від позивача Ісаєва Т.Д. за дов.

від відповідача

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред‘явлені вимоги про стягнення 1584,48 грн. основного боргу, заборгованості за договором №2828 від 25.01.07р., 183,23 грн. пені, 357,67 грн. збитків, 1 999,87 грн. – процентів за користування коштами.

Відповідач письмового відзиву з підтверджуючими документами по суті позовних вимог не надав, представника в засідання суду не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2007р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Галафарм»та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Консіліум» укладено договір поставки № 28-28, згідно якого позивач зобов’язався здійснювати поставку, а відповідач зобов’язався приймати у власність та оплачувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних.

07.02.2007 позивач згідно видаткової накладної № Рнк-291100 поставив відповідачу товар на загальну суму 2 384,48 грн.

У п.4.1 договору сторони визначили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній постачальника термін оплати поставленої партії товару не вказаний, покупець зобов»язаний повністю оплатити товар в строк 30 календарних днів з моменту його прийняття.

В накладній дата повної оплати товару зазначено 14.02.07.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 800,00 грн.

На момент розгляду справи, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1 584,48 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Пунктом п.5.1. Договору передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. В разі порушення відповідачем терміну оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, він зобов’язаний виплатити позивачу, окрім пені, збитки в розмірі 15 % від загальної вартості товару, а також, окремо від неустойки, відшкодувати інші збитки та витрати позивача.

Згідно розрахунку позивача пеня становить 183,23 грн., збитки становлять 357,67 грн.

Відповідно до п. 9.6 Договору в разі прострочення відповідачем повної оплати товару, отриманого від позивача, більше ніж на 15 календарних днів, позивач має право стягнути з відповідача 0,5 % від загальної вартості партії товару з простроченої повною оплатою на вищевказаний термін, за кожен день користування відповідачем грошовими коштами.

За розрахунком позивача сума відсотків за користування чужими коштами становить 1 999,87 грн.

Свого контрозрахунку суми позову відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повністю.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Консіліум»(03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 58; код ЄДРПОУ 32732078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 30886474) 1 584 (одна тисяча п’ятьсот вісімдесят чотири) грн. 48 коп. основного боргу, 183 (сто вісімдесят три) грн. 23 коп. пені, 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 67 коп. збитків, 1 999 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 87 коп. –відсотків за користування чужими коштами, 102 (сто дві) грн.00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя

Ярмак О.М.

Рішення підписано 05.05.2008