Decision № 17292011, 25.07.2011, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" липня 2011 р. Справа № 12/5007/71/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представника

від позивача: повноважний представник не з"явився;

від відповідача: не з"явився;

прокурор: не з"явився.

прийняла участь: ОСОБА_1 - працівник Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Розглянув справу за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ) Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Житомир)

до Фермерського господарства "Колібріс" (с.Селянщина Черняхівський район)

про стягнення 4000,00 грн.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з відповідача 4000,00грн. неповернутої фінансової допомоги. При цьому прокурор посилається на те, що відповідно до графіку повернення коштів фінансової допомоги, передбаченим п.3.4.2 договору №5 від 29.05.08, відповідач до 29.05.11 зобов'язаний був повернути 8000,00грн., однак залишились не повернуті 4000,00грн.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з"явився.

Працівником Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_1 надано для огляду оригінали документів, на яких грунтуються позовні вимоги прокурора.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом, наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2008 між Житомирським обласним відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та фермерським господарством „Колібріс" (відповідач) укладено договір № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в розмірі 40000,00грн., а останній в свою чергу зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк.

На виконання умов договору позивач-2 перерахував на рахунок ФГ „Колібріс" 40000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 03.06.08 (а.с.6).

За п.3.4.2 договору, відповідач зобов'язався повернути кошти згідно встановленого графіку повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), за яким Фермерське господарство „Колібріс" у строк до 29.05.11 зобов'язано було повернуть 8000 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до листа Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 08.06.11 № 06/137, в порушення п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1102 „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам", письмове повідомлення та відвідування господарства з вимогою повернути фінансову допомогу ФГ „Колібріс" залишило без задоволення, і станом на 07.06.11 кошти в сумі 4000,00 грн. на рахунок відділення казначейства м. Житомира не надійшли (а.с.5).

Згідно довідки Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств №06/221 від 25.07.11, станом на 25.07.11 за відповідачем існує заборгованість до державного бюджету в розмірі 4000,00грн. (а.с.23).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 4000,00грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Колібріс" (12331, Черняхівський район, с.Селянщина, вул.Творогова,1; код 33868620)

на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м.Київ, вул. Олени Теліги, 8, к. 58А,59; код 20029342)

- 4000,00грн. заборгованості ;

3.Стягнути з Фермерського господарства "Колібріс" (12331, Черняхівський район, с.Селянщина, вул.Творогова,1; код 33868620):

в доход Державного бюджету України

- 102,00грн. державного мита;

4. Стягнути з Фермерського господарства "Колібріс" (12331, Черняхівський район, с.Селянщина, вул.Творогова,1; код 33868620)

- в доход Державного бюджету України

- 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -4- сторонам

5-6- прокурору