Decision № 172294, 10.10.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2006 р.

Справа № 10/123-2473

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За позовом: Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром “, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 3

За участю представників :

Позивача: Шевченка В.М. –юрисконсульта , довіреність № 186 від 10.02.2006 року ;

Відповідач: Пащенко В.В. –юрисконсульта , довіреність № 01-ЮР від 03.01.2006 року ;

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтею 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася .

Суть справи:

Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області , м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром “, м. Тернопіль про стягнення з відповідача 8307,70 грн. збитків пов’язаних з одностороннім та достроковим розірванням договору № 020969 від 01.06.2003 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами 01.06 2003 року договір № 020969 про охорону об’єктів ВДСО при УМВС України в Тернопільській області, пунктом 13 якого передбачено, що у випадку розірвання договору за ініціативою “ Власника “ – відповідача по справі , останній зобов’язаний повідомити позивача за два місяці до розірвання . Якщо “ Власник “ не повідомив “ Охорону “ про розірвання договору за два місяці , він повинен відшкодувати пов’язані з цим витрати.

Вважає, що ТОВ “ Тернопільхлібпром “ в односторонньому порядку відмовилося від виконання договору, чим порушило його умови , внаслідок чого ВДСО поніс витрати в сумі 8307,70 грн. , які відповідач повинен відшкодувати . Просить позов задовольнити.

У відзиві на позов за № 78-ЮР від 24 липня 2006 року Відповідач позов не визнає, вважає його безпідставним та таким , що не підлягає до задоволення. Зазначає, що 28 липня 2004 року ТОВ направив відділу листа про розірвання Договору з 01 серпня 2004 року. У своїй відповіді вих. № 18/2-1-1020 від 02.08.2004 року позивач повідомив про відмову достроково розірвати договір . Зазначає , що позивач фактично перестав надавати охоронні послуги відповідачу з 01.08.2004 року і даний факт встановлений рішенням господарського суду Тернопільської області по справі № 2/218-2556. В обґрунтування зазначеного посилається на вимоги ст. 623 ЦК України та ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України. Просить в позові відмовити.

З метою надання сторонам рівного процесуального права на захист прав та охоронюваних законом інтересів, згідно вимог ст.ст. 4-2, 4-3, 21, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалами від 04.07.2006 року, 07.08.2006 року та 16.08.2006 року відкладав розгляд справи.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю .

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, господарський суд встановив наступне :

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства , установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються , зокрема , шляхом відшкодування збитків.

Позивач –Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 08597014 , що підтверджується Довідкою № 7323 Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України від 23.12.2004 року .

Як вбачається з п. 1.6 Положення про Відділ державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, що є додатком до наказу Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 29.09.2003 року ( копія знаходиться в матеріалах справи ) , Відділ ДСО є суб’єктом господарювання Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, що здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку .

Таким чином , Відділ ДСО при УМВС України в Тернопільській області є самостійним суб’єктом підприємницької діяльності, який здійснює господарську діяльність через свої органи та посадові особи та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування .

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром “, місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль, вул. Степана Будного, 3, є юридичною особою , що зареєстрована у встановленому законом порядку Торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради 02.03.2000 року і включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 30836947 , що підтверджується Довідкою Головного управління статистики в Тернопільській області № 07-116 від 24.07.2006 року .

Предметом судового розгляду є стягнення збитків в розмірі 8307,70 грн.

Чинне законодавство України визначає збитки, як витрати , зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна , а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною ( статті 224 п. 2 ГК України ).

Як встановлено у судовому засіданні 01 червня 2003 року між ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром “, м. Тернопіль було укладено Договір № 969 про охорону об’єктів ВДСО при УМСУ в Тернопільській області.

Згідно умов зазначеного договору “Охорона “ –позивач по справ приймає під охорону об’єкти , перераховані у дислокації-рахунку , вид охорони визначається за згодою сторін , виходячи з принципу надійності і економічності .

Вказаний договір укладений строком до 01.06.2004 року та пролонгований на новий термін до 01.06.2005 року .

Отже , внаслідок укладення даного договору між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини , зміст яких становлять їх взаємні права і обов’язки щодо надання послуг з охорони об’єкту, та оплати зазначених послуг .

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, до них слід застосувати положення Господарського Кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, як спеціального акта законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері .

Абзацом 2 п. 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що до господарських правовідносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України , зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків , які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями . А відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом .

За своєю правовою природою укладений договір є договором з надання послуг .

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець ) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності , а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання ) .

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа , яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом .

Пунктом 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник , який порушив зобов’язання , має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки .

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних , передбачених законом умов . Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення , який і є підставою цивільно-правової відповідальності .

Одним з елементів складу цивільного правопорушення , який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків , є об’єктивна сторона , яку утворюють наявність збитків у майновій сфері кредитора , протиправні дії , які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання ; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками .

Пунктом 13 Договору сторони передбачили , що при розірванні за ініціативою “ Власника “ договору достроково або при відмові “ Власника “ від окремих приміщень ( будівель ) , включених до дислокації , “ власник “ зобов’язаний повідомити “ Охорону “ за два місяці до розірвання договору , якщо власник не повідомив “ Охорону “ про розірвання договору за два місяці , він повинен , відповідно до чинного законодавства України , відшкодувати “ Охороні “ пов’язані з цим витрати .

Отже, відповідач по справі –ТОВ “ Тернопільхлібпром “, м. Тернопіль брало на себе зобов’язання повідомити Відділ ДСО про розірвання договору , дострокове розірвання або про відмову від договору за два місяці .

У поданій до суду позовній заяві Відділ ДСО зазначає, що 28.07.2004 року ТОВ “ Тернопільхлібпром “ направив йому листа за № 457 про розірвання договору № 020969 з 01.08.2004 року . Тобто, відповідач повідомив Відділ ДСО про розірвання договору не за два місяці, як це передбачено договором, а за три дні .

Не погоджуючись з такою позицією Товариства з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром “ Відділ ДСО своїм листом № 18/2-1-1020 від 02.08.2004 року відмовив у підписанні угоди про розірвання договору з 01.08.2004 року .

Таким чином , позивач по справі підтвердив належними доказами порушення умов договору Товариством “ Тернопільхлібпром “ в частині односторонньої відмови відповідачем від виконання умов договору, яка спричинила Відділу ДСО ( позивачу по справі ) збитки - ( згідно поданого розрахунку їх розмір становить 8307,70 грн. ), а саме: 3191,98 грн. заробітна плата 9 працівникам ( серпень 2004 року ) ; 1242,11 грн. відрахування у фонди та державне страхування у серпні місяці ; 2788,27 коп. - заробітна плата тим же працівникам у вересні 2004 року ; 1085,42 грн. загальні відрахування у фонди у вересні місяці 2004 року .

За даних обставин, дослідивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт порушення ТОВ “ Тернопільхлібпром “, м. Тернопіль своїх зобов'язань по договору від 01.06.2003 року , а тому визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 8307,78 обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 610,614,623,901 Цивільного Кодексу України, Прикінцевими положеннями та ст. ст. 20,193,224 Господарського кодексу України , ст.ст. 1,20,22,32,43,44-49,69,81-1,82,84,85,115,117 Господарського процесуального кодексу України ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Тернопільхлібпром “, м. Тернопіль вул. Будного, 3 , ідентифікаційний код 30836947 в користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5 , ідентифікаційний код 08597014 - 8307 (вісім тисяч триста сім) грн. 70 коп. збитків; 102 (сто дві) грн. в повернення сплаченого державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття .

Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення складено 10 жовтня 2006 року .

Суддя М.Є. Півторак