№ 17215403, 19.07.2011, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 5023/254/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Данилової Т.Б.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1 дов. від 14.07.2011 року

відповідачаОСОБА_2 дов. від 25.05.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Євроцемент Україна"

(перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Євроцемент Україна")

на постановувід 04.05.2011 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/254/11 господарського суду Харківської області за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" доВідкритого акціонерного товариства "Євроцемент Україна" простягнення 156785,00 грн. ВСТАНОВИВ: Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент Україна" про стягнення штрафу у розмірі 156785,00 грн. за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2011 року (суддя Смірнова О.В.) позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент Україна" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 31357,00 грн. штрафу та відповідні судові витрати.

В іншій частині у позові відмовлено.

За апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент Україна" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 125428,00грн. штрафу та відповідні судові витрати.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Доповідач: Волковицька Н.О.

Відкрите акціонерне товариство "Євроцемент Україна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року, а рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2011 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права та зазначає про неправомірне застосування норм, передбачених пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

Від Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" надійшов відзив, у якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанцій 20.09.2010 року відправлені Відкритим акціонерним товариством "Євроцемент Україна" на станцію Гнівань Південно-Західної залізниці прибули вагони №№ 97152482, 97205918, 97245187, 97274500, 97269716, 97253918 зі станції Шебелинка Південної залізниці за відправками №№ 43072494, 43072497, 43072505, 43072520, 43072521, 43072522 на адресу одержувача - ВАТ "Коростенський завод ЗБШ", код - 6548, поштова адреса - 11502, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, 78. Даний одержувач на станції Гнівань відсутній.

20.09.2010 року за № 156 працівниками станції Гнівань складений акт загальної форми та на станцію Шебелинка відправлене оперативне повідомлення від 20.09.2010 року № 36.

Того ж дня - 20.09.2010 року відповідачем на ім'я начальника станції Шебелинка Південної залізниці направлено лист № 16/ЕЦУ-1243/10 з проханням дати на станцію Гнівань Південно-західної залізниці телеграму про зміну реквізитів вантажоодержувача без зміни станції призначення ВАТ "Гніваньський завод ЗБК", код 5478, адреса: 23310, Вінницька область, м. Гнівань, вулиця Промислова, 15.

На підставі листа відповідача № 16/ЕЦУ-1243/10 від 20.09.2010 року станцією Шебелинка Південної залізниці на станцію Гнівань надіслано відповідну телеграму про зміну реквізитів вантажоодержувача.

20.09.2010 року вагони з вантажем - Цемент ПЦІ-500-Н навал за залізничними накладними № 43072494, № 43072497, № 43072505, № 43072520, № 43072521, № 43072522 були видані іншому вантажоодержувачу на станції призначення без затримки, простою та будь яких додаткових витрат.

Відповідно до частин 5, 6 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтями 2, 5, 6 Статуту передбачено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення документів, а також статтями 23, 24 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 " Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Частина 1 статті 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача нарахував відповідачеві штраф згідно статті 118 Статуту залізниць України у розмірі пятикратної провізної плати у сумі 156785,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги, що відповідачем своєчасно надано клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, сума штрафу є надмірно великою, оскільки ним своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, оскільки вагони не простоювали на підїзних коліях, а були видані та отримані вантажоодержувачем протягом однієї доби на тій самій станції призначення, яка зазначена у провізних документах, що не суперечить вимогам Статуту залізниць України, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат та на важке фінансове становище, яке сталося внаслідок фінансової кризи в будівельній галузі економіки України, господарський суд першої інстанції зменшив штраф до 31357,00 грн.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що Статутом залізниць України не передбачено право суду зменшувати штрафи є помилковим та спростовується вищеназваними нормами права.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок господарського суду першої інстанції про необхідність зменшення штрафних санкцій, нарахованих залізницею товариству на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній коду одержувача вантажу таким, що ґрунтується на вимогах законодавства України, а постанову Харківського апеляційного господарського суду про скасування вказаного рішення такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 - та 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року у справі №5023/254/11 господарського суду Харківської скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2011 року у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент Україна" задовольнити.

Головуючий суддяТ. Дроботова

С у д д іН. Волковицька

Т. Данилова