Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-570/11 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України
04 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрієвої М.М.,
при секретарі Красняк О.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Пророка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу № 2-570/11 за позовом ОСОБА_1 до Федерації Професійних спілок України про зміну дати та формулювання підстав звільнення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Федерації Професійних спілок України про зміну дати та формулювання підстав звільнення.
У позові зазначив, що з 11 травня 2007 року він являвся головним спеціалістом з питань колдоговірної роботи департаменту економічного захисту апарату Професійних спілок України в Запорізькій обласній раді профспілок.
У звязку із зміною керівництва ФПУ, яке відбулося наприкінці 2008 року, працівникам з 01 лютого 2009 року перестали нараховувати і виплачувати премію, передбачену розділом 4 Колективного договору про умови оплати праці. Позивач вказує, що з цим рішенням він ознайомлений не був, премію не отримував протягом 11 місяців.
У звязку з порушенням КЗпП України, а також умов колективного договору ОСОБА_1 написав заяву на імя голови ФПУ про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі 4-х місячних середніх заробітків.
03.03.2010 року заява була отримана керівництвом ФПУ, проте залишена без розгляду. 11.01.2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений з розпорядженням Голови ФПУ за № 365-К про наступне звільнення у звязку із зміною штатного розкладу відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України та був звільнений розпорядженням Голови ФПУ, з яким він не був ознайомлений, з 07.03.2010 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач вважає вказані дії незаконними, оскільки в порушення ст. 49-2 КЗпП України звільнення було проведено достроково, за 5 днів до закінчення двохмісячного терміну попередження, а також у вихідний день.
З огляду на вищевикладене, просить суд скасувати розпорядження Голови ФПУ про звільнення з посади головного спеціаліста з колдоговірної роботи по п. 1 ст. 40 КЗпП України. Змінити підставу звільнення на ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Визнати дії відповідача такими, що порушують законодавство про оплату праці, щодо нарахування та виплату премії, стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 4-х місячних заробітних плат у сумі 8512 грн. 56 коп., а також не виплачену премію у сумі 3255 грн. 99 коп.
В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просить суд скасувати розпорядження Голови ФПУ про звільнення його з посади головного спеціаліста з питань колдоговірної роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у звязку з скороченням чисельності штату), змінити підставу звільнення з роботи у Федерації Професійних спілок України за п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності штату) на ч. 3 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням у звязку з порушенням законодавства про працю, умов колективного договору) згідно поданої заяви, визнати дії відповідача такими, о порушують законодавство про оплату праці щодо нарахування та виплату премії, стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в розмірі 4-місячної середньої заробітної плати у сумі 8512 грн. 56 коп., стягнути з відповідача на свою користь невиплачену премію у сумі 3255 грн. 99 коп., зазначені грошові кошти перерахувати на особистий банківський рахунок ОСОБА_1: АТ «Метабанк», МФО 313582, ОКПО 20496061, р/р НОМЕР_1, пот. Рахунок № НОМЕР_2.
В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та надав суду розпорядження Голови ФПУ № 08-К від 21.01.2011 року яким внесено до розпорядження Голови ФПУ від 26.02.2010 року № 17-К «Про звільнення з роботи ОСОБА_1»наступні зміни: у пункті 1 змінено дати звільнення «07 березня 2010 року останнім днем відпуски»на «11 березня 2010 року», доповнено розпорядження наступним: фінансовому управлінню виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 по 11 березня 2010 року.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючі всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у звязку із змінами організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників.
Судом було встановлено, що у відповідності до постанови Президії Федерації професійних спілок України від 23.12.2009 року за № п-37-4 посада головного спеціаліста з колдоговірної роботи була скорочена у звязку з скороченням штату працівників апарату ФПУ та у звязку з недостатнім фінансуванням, що підтверджує, що розпорядження Голови ФПУ про звільнення з посади головного спеціаліста з колдоговірної роботи ОСОБА_1 та звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідає вимогам законодавства.
Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Відповідачем не були надані докази виплати позивачу ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі передбаченої законом чи колективним договором, що свідчить про невиконання відповідачем вимог, передбачених ст. 44 КЗпП про виплату вихідної допомоги при звільненні працівника.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про оплату праці»структура заробітної плати складається з основної заробітної плати та додаткової заробітної плати, що включає премії, що повязані з виконанням виробничих завдань та функцій. У відповідності до положення про преміювання ФПУ виплата премій працівникам за результатами роботи є правом, а не обовязком роботодавця і залежить від багатьох чинників, зокрема недостатністю коштів. Таким чином, роботодавець повідомляє працівникові, що зарплату, зазначену в колективному договорі, він виплачуватиме щомісяця, а премію за результатами роботи і він не повязує позбавлення премії з притягненням до дисциплінарної відповідальності працівника. Викладене вказує, що дії відповідача щодо виплати заробітної плати та премії являються такими, що відповідають чинному законодавству, отже вимога ОСОБА_1 про виплату йому невиплачених премій не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 38, 40, 44, 49-2, 241 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 217, 219 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Федерації Професійних спілок України про зміну дати та формулювання підстав звільнення задовольнити частково.
Стягнути з Федерації Професійних спілок України на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 4-х місячних середніх місячних заробітних плат в розмірі 8512 грн. 56 коп.
У задоволені інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя /підпис/ М.М. Дмитрієва
Копія вірна:
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва
The court decision No. 17175352, Komunarskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 11.06.2011. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 2-570/11. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: