Справа № 2-1427/2011р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.06.2011 Хортицький районний суд
м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Нещеретної Л.М.
при секретарі Мороз В.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що добровільно виділяти грошові кошти на утримання доньки не бажає.
У судове засідання позивачка не зявилася, причину відсутності суду не повідомила, надала до суду клопотання про слухання справи за її відсутністю, задоволення позову в повному обсязі.
У судове засідання відповідач не зявився, причину відсутності суду не повідомив, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю та визнання позовних вимог ОСОБА_1
Виходячи з наведеного суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Судом встановлено, сторони з січня 2007 року перебували у близьких стосунках, від яких позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину дочку ОСОБА_3, в свідоцтві про народження якого батьком записаний відповідач ОСОБА_2. Неповнолітня дитина проживає разом з матірю позивачкою по справі та знаходиться на її утриманні, а відповідач від утримання доньки ухиляється, в добровільному порядку регулярно виділяти грошові кошти на дитину відмовляється.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ст. 182 СК України, при призначенні розміру аліментів, суд враховує розмір установленого законодавством прожиткового мінімуму, який повинні забезпечувати дитині обидва батьки, стан здоров'я і матеріальне становище позивачки, яка самостійно утримує неповнолітню дитину, матеріальний стан відповідача, який є працездатним, та з якого стягнень по іншим виконавчим листам не проводиться, а також інші істотні обставини в справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст. 4-11, 14, 57, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25.05.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 держмито в доход держави в розмірі 51 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя на користь державного бюджету Хортицького району, ЄДРПОУ 34676906, рахунок № 31211259700008, банк одержувача ГУДКУ в Запорізькій області, МФО банку 813015, код платежу 22050000 у розмірі 120 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
The court decision No. 17090137, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 15.06.2011. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 2-1427/11. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: