Decision № 1684616, 16.05.2008, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 1/156

16.05.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –технічне підприємство

„Укрпромекспорт”

До Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно –

західна залізниця”

про стягнення 6638,42 грн.

Суддя В. І. Мельник

Представники сторін:

від позивача Щіпка Р. В. –представник за довіреністю № 0301/1 від 01.03.2008

від відповідача Пантелейчук О. В. –представник за довіреністю № 1615 –НЮ від 15.05.2008

Обставини справи :

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 6062,48 грн. за поставлений за договором поставки № 052198/ню від 29.08.2005 року товар та пені в сумі 575,94 грн.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач надав відзив на позов, в якому основний борг визнав в повному обсязі, але просив суд, з посиланням на п. 3 ст. 83 ГПК України, відмовити позивачу в стягнення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд

В С Т А Н О В И В :

29.08.2005 року позивач та відповідач уклали договір поставки № 052198/ню (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідача певну продукцію (далі Товар) відповідно до специфікації (Додаток № 1), а відповідач зобов’язується прийняти Товар на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість та асортимент Товару визначається у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору та Додатку № 1 до Договору найменування Товару –лист азбестовий для ущільнення –пороніт (виготовлення 2005 рік).

Відповідно до п. 6.4 Договору та Додатку № 1 загальна сума за Договором складає 39750,60 грн. в т. ч. ПДВ 6625,10 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 16162,47 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями Акту прийому –передачі товарів та послуг, видаткової накладної № РН –0913/05 від 13.09.2005 року та довіреності серія ЯЛБ № 630295 від 13.09.2005 року, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 7.2 Договору відповідач здійснює оплату поставленого Товару протягом 10 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання Товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому –передачі товару.

Відповідач частину коштів в сумі 10600 грн. позивачу перерахував, що сторонами не заперечується.

Таким чином, на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором Товар складає 6062,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6062,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6062,48 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Відповідно до п. 11.2 Договору, у разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано на дату нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок позивача, доданий до позовної заяви, виконаний з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 575,94 грн.

Щодо клопотання відповідача про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення пені на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, слід зазначити наступне.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Як на підставу для відмови в стягненні пені позивач посилається на важкий фінансовий стан, спричинений наданням багатьом бюджетним організаціям фінансової допомоги, здійсненням щорічного перевезення пільгових категорій громадян та студентів, фінансуванням будівництва мостового переходу через річку Дніпро з 2004 року.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не надав жодного документального доказу на підтвердження вказаних обставин.

Матеріали справи не містять доказів наявності виняткових обставин, за яких передбачена Договором відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені за невиконання грошового зобов’язання має бути зменшена за правилами ст. 83 ГПК України, з огляду на що у суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідач пені.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно –західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6 ідентифікаційний код 04713033 з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –технічне підприємство „Укрпромекспорт” (03113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайова, 8, ідентифікаційний код 30471790) основний борг в сумі 6062 (шість тисяч шістдесят дві) грн. 48 коп., пеню в сумі 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В. І. Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 26.05.2008р.)