№ 16845929, 18.04.2011, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2011 року           10:36           № 2а-2412/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПовне Товариство "Ломбард "УМКВ і Компанія" (правонаступник Повного Товариства "Ломбард "Даниленко і Компанія")

до Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0001221710/32312033 від 17.04.2006року

В С Т А Н О В И В:

Повне Товариство «Ломбард «УМКВ і Компанія»(далі - позивач) звернулось до Державної податкової інспекції в Солом’янському районі міста Києва (далі ДПІ в Солом’янському районі м. Києва або відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 квітня 2006 року № 0001221710/32312033.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, зазначив, що позивач не є податковим агентом та він не може виконувати обов’язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, у зв’язку із наведеним просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 18 квітня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства повним товариством «Ломбард «Даниленко і Компанія»за період з 20.01.2003 року по 31.12.2005 рік, якою встановлено порушення п.12.1 ст.12, п. 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV (далі Закон № 885-IV) від 22.05.2003 року (зі змінами та доповненнями).

За результатами перевірки було складено акт від 11 квітня 2006 року. № 28/22-010/323/2033 (далі –Акт), на підставі висновків якого ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001221710/323/2033 від 17.04.2006 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 45397,16 грн.

Ломбард –це фінансова установа виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду (п. 1.2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід фізичної особи визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і не матеріального майна, інших активів, що мають вартість, утому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

За приписами пункту 12.1 статті 12 вказаного Закону, дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового періоду оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

За змістом підпункту 4.3.23. пункту 4.3. статті 4 Закону №889-IV сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до настання визначеного договором строку її повернення ця сума не є об’єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов’язання та реалізації заставленого майна виникає об’єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк. При цьому також може виникнути об’єкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться в ломбарду під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.

Згідно з пунктом 1.15. статті 1 Закону № 889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента–юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на положення підпункту 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 та пункту 12.3. статті 12 Закону № 889-IV ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Отже, під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов»язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.

Вказана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.12.2007 року по справі К-30762/06) та Верховного суду України (постанова Верховного Суду України від 23.09.2008 року по справі № 21-388во08 та від 16.12.2008 року по справі № 1414во08).

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платників податків за порушення податкового законодавства.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб та застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій є правомірним у зв»язку з чим податкове повідомлення –рішення від 17 квітня 2006 року № 0001221710/32312033 скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оспорюване рішення прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб передбачений Законами України, у зв’язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –21.04.2011р.