Decision № 1675385, 22.05.2008, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2008 р.

Справа № 6/1918

За позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" м. Волочиськ

до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" м. Волочиськ

про стягнення 41 166,75 грн.

Суддя Танасюк О.Є.

За участю представників сторін:

позивача –Стороженко С.І. –представник за дорученням №0005 від 20.02.2008р.

відповідача –не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 41166,75 грн. заборгованості за договором №67 від 19.11.2007р. про перевезення з полів цукрових буряків урожаю 2007 року. На підтвердження позовних вимог акт зірки розрахунків, відповідь про визнання відповідачем претензії, копіями реєстрів накладних.

Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України позивачем заявлено клопотання про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41166,75 грн.

Подане клопотання не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та задовольняється судом.

Відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, правом участі представника в судовому засіданні не скористався, в зв’язку з чим справа розглядається у відповідності до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004” с. Попівці Волочиського району зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа Волочиської райдержадміністрацією від 01.10.2004р. №228267 серія АОО, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджено довідкою головного управління статистки в Хмельницькій області №10910, зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва №31577525.

19.11.2007р. між ДП „Волочиськ-цукор” (замовник) та ПП „Аграрна компанія 2004” (виконавець) було укладено договір №67 на перевезення цукрових буряків, відповідно до умов якого виконавець зобов’язувався провести доставку цукрового буряка та надавати необхідну кількість технічного справного автотранспорту (розділ 2 договору), а замовник –провести розрахунок з виконавцем цукром-піском по ринковій ціні до 31.12.2007р. (розділ 3 договору).

Згідно реєстру накладних позивач виконав всі зобов’язання по договору, а саме провів доставку цукрових буряків власним та найманим автотранспортом в загальній кількості 82413 тон на загальну суму 42079,50 грн. (в тому числі ПДВ).

27.02.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих.№0010 з вимогою сплатити до 01.01.2008р. заборгованість в сумі 41166,75 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

12.03.2008р. відповідач листом вих.№65 претензію визнав та зобов’язувався сплатити заборгованість в сумі 41166,75 грн. до 01.05.2008р.

При цьому, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.0.12008р. сторони погодили заборгованість в сумі 41166,75 грн..

Оскільки заборгованість в сумі 41166,75 відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач з врахуванням уточнення суми позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 41166,75 грн. заборгованості.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість в сумі 41166,75 грн. підтверджується накладними згідно реєстру накладних, актом звірки розрахунків станом на 01.01.2008р., листом про визнання претензії. При цьому, доказів про сплату заборгованості в сумі 41166,75 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 41166,75 грн. боргу відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст.1,454722,44,49,82-85,116 Господарського Процесуального Кодексу України, СУД, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” м. Волочиськ до Дочірнього підприємства „Волочиськ-цукор” м. Волочиськ про стягнення 41166,75 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Волочиськцукор” м. Волочиськ, вул. Заводська,1 (р/р2600613001001 ВАТ КБ „Надра”, МФО 315137, код ЗКПО 32461570) на користь Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” с. Попівці Волочиського району (р/р 2600114011930 в ВАТ КБ „Хрещатик” Тернопільський філіал, МФО 338653, код 33007579) 41166,75 грн. (сорок одна тисяча сто шістдесят шість гривень 75 коп.) заборгованості, 421,00 грн. (чотириста двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.:

1-до справи.

2-позивачу.

3- відповідачу