№ 16589196, 11.05.2011, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2011 року                     № 2а-3876/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальнісю "УЛЬТРАПОЛІМЕРЗ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0005402203/0 від 22.12.2010

Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2010 №0005402203/0.

          В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 5.2.7 п. 5.2 та п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин -далі Закон України № 283/97-ВР) в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 641958 грн.

11.05.2011 в судовому засіданні позивач надав уточнив та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 №0005402203/0 в частині порушення позивачем вимог п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а тому суд прийняв до розгляду зазначені уточнення позивача.

          Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач посилається на п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою визначено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.           Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬТРАПОЛІМЕРЗ»(далі –ТОВ «УЛЬТРАПОЛІМЕРЗ», позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, за результатами якої був складений акт від 09.12.2010 №346/22-03/33599688.

          В ході перевірки відповідачем було зроблено висновки про порушення позивачем:

- п.п. 5.2.7 п. 5.2 абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено заниження податку на загальну суму 641958 грн. у тому числі за I квартал 2009 року –в розмірі 600 грн., за II квартал 2009 року –в розмірі 1225 грн., за III квартал 2009 року –в розмірі 1350 грн., за IV квартал 2009 року –в розмірі 638575 грн., II квартал 2010 року –в розмірі 208 грн. В Акті вказано, що на порушення п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат включено курсові різниці, які виникли у 2008 році на загальну суму 2547000 грн.

У встановленому законом порядку позивачем було надано заперечення до Акту, які були відповідачем частково задоволені та скасовані в частині, що стосується висновку Акту про порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до яких позивачем до складу валових витрат включені витрати на транспортні послуги на загальну суму 10317 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 № 0005402203/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 895 491 грн., у т.ч. 639379 - основного платежу, 256112 грн. фінансової санкції.

За наслідками апеляційного оскарження, ДПІ у Печерському районі м. Києва рішенням про результати розгляду первинної скарги відповідач залишив Рішення без змін, а первинну скаргу без задоволення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем в 2008 році до складу валових витрат не було віднесено суми від’ємних курсових різниць, що виникли у зв’язку з перерахунком заборгованості за кредитом в іноземній валюті, які були самостійно виявлені позивачем, а саме: у I кварталі 2009 року в сумі 1566417, 00 грн. та відкориговану в декларації за I квартал 2009 року рядок Декларації 05.2 –1470000, 00 та рядок 04.13 Декларації на суму 96417, 00 грн.; у II кварталі 2009 року в сумі 980583, 00 грн. та відкориговану у II кварталі 2009 року в Декларації за I півріччя 2009 року в рядку 04.13.

Як вбачається з матеріалів справи, при перенесені даних з відомості податкового обліку «валові витрати»у декларації: операції з виправлення помилок рознесено у рядок 04.13, замість рядку 05.2 в сумі 2547000,00 грн., про що позивачем зроблений та поданий відповідачу уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 2009 рік до початку проведення перевірки.

При цьому, відповідач вказує, що правильність нарахування та своєчасність сплати податків і зборів позивачем за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 було перевірено фахівцями ДПІ у Печерському районі м. Києва, про що складено акт від 23.06.2009 № 368/23-9/33599688 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Як зазначено в акті перевірки від 09.12.2010 відповідно до відомості «Валові витрати», підприємством до складу валових витрат, що відображені ТОВ «УЛЬТРАПОЛІМЕРЗ»в декларації з податку на прибуток за 2009 рік, включено курсові різниці по отриманим фінансовим кредитам в розмірі 2547000,00 грн., що виникли у товариства за результатами фінансово-господарської діяльності 2008 рік. У зв’язку з чим відповідачем зроблено висновок, що оскільки акт попередньої планової виїзної перевірки посадовими особами ТОВ «УЛЬТРАПОЛІМЕРЗ»підписано без зауважень чи заперечень, а тому у підприємства відсутнє право на коригування показників раніше перевіреного періоду, чим порушено п.5.2.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виявлені помилки при включенні до складу валових витрат сум від’ємних курсових різниць за 2008, що виникли у зв’язку з перерахунком заборгованості за кредитом в іноземній валюті не призвели до заниження податку у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що положення п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 не поширюються на позивача, а тому заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги так як диспозиція зазначеної вище норми не відповідає обставинам справи.

          Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включено курсові різниці, які виникли у 2008 році на загальну суму 254 7000, 00 грн. є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 №0005402203/0 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач надав суду належні докази щодо правомірності заявлених вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 22.12.2010 №0005402203/0.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Постанова набуває законної сили у порядок і строки, передбачені ст.254 КАС України.

Суддя В. І. Келеберда