Court ruling № 16548705, 31.01.2011, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Мандичев Д.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року справа №2а-22938/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 13 грудня 2010 року

по адміністративній справі№ 2а-22938/10/0570 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовомтовариство з обмеженою відповідальністю «Енергія - 6»

до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія - 6» 30 вересня 2010 року звернулось до суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, про скасування наказу від 27 квітня 2008 року № 78 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 450620 від 17 грудня 2008 року на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-22938 позов товариства задоволений повністю, скасований наказ відповідача в частині анулювання ліцензії, з мотивів протиправності його прийняття.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення. Доводить, що відсутність забезпечення позивачем умов для проведення перевірки є підставою для складання акту і, як наслідок цього, анулювання ліцензії.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія 6» є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 33670793, відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організації України АБ № 036297 (арк. справи 13).

ТОВ «Енергія-6» отримало ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (арк. справи 12).

Товариству направлений лист Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про проведення планової перевірки відповідно до графіку перевірок у ІІ кварталі 2010 року (арк. справи 70) від 19 березня 2010 року (арк. справи 37). Дані, які б підтверджували факт отримання позивачем вказаного листа, відсутні. Належним доказом вручення відповідно до статті 70 КАС України є повідомлення про вручення поштового відправлення яке відповідно до пункту першого Правил надання послуг поштового звязку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270. Таким чином належне повідомлення про проведення перевірки у спірних відносинах міста не мало.

Відповідачем надісланий позивачу екземпляр акту про відмову ліцензіата від проведення перевірки ліцензійних умов від 21 квітня 2010 року № 42 (арк. справи 14). Вказаним актом визначено, що під час намагання членів комісії здійснити планову перевірку ТОВ «Енергія-6» додержання Ліцензійних умов, комісія 8 квітня 2010 року прибула за місцем реєстрації юридичної особи, але комісію ніхто не зустрів та не відчинив двері. Щоденні спроби знайти або звязатись з директором або співробітниками ТОВ «Енергія-6» результатів не дали (арк. справи 15).

Наказом відповідача «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій» № 78 від 27 квітня 2010 року, на виконання вимог статей 20, 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» за результатами розгляду матеріалів перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов з урахуванням пропозицій, викладених у Протокольному рішенні від 27 квітня 2010 року № 16 Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, анульовано ліцензію ТОВ «Енергія-6» з 28 травня 2010 року (арк. справи 18-21). При цьому спірним наказом не визначено правопорушення за яке анульована ліцензія.

Відповідно до преамбули Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ (у діючій редакції на момент виникнення спірних відносин) (надалі Закон № 1775), цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Пунктом 33 статі 9 вказаного Закону, ліцензуванню підлягає діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з абзацом 1 статті 20 Закону № 1775 державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно доЗакону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким є відповідач у справі.

Наявність зазначеної компетенції підтверджена положеннями абзацу 16 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2004 року № 2344-ІІІ та Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 (надалі - Положення № 1190).

Згідно з пунктом 1 частини 4 Положення № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Вичерпний перелік підстав для анулювання зазначений статтею 21 Закону України 1775. Під час апеляційного перегляду встановлено з письмових пояснень, заперечень та апеляційної скарги відповідача, що такою підставою відповідач вважає акт про відмову ліцензіата в проведені перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Анулювання ліцензії є видом адміністративно-господарської санкції відповідно до статті 239 Господарського кодексу України. Застосування зазначеної санкції можливо за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності відповідно до статті 238 зазначеного кодексу. Склад зазначеного правопорушення повинен включати в себе всі складові притаманні правопорушенню. Відмовою ліцензіата в проведенні перевірки в розумінні пункту 7.9 та 7.10 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», що затверджений сумісним наказом Держкомпідприємництво, Мінтрансзвязку України від 1 лютого 2008 року № 10/120 (зареєстрований Міністерством юстиції України 21 лютого 2008 року за № 141/14832), що був чинний на момент складання акту перевірки та прийняття спірного наказу, є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 конституції України та підлягає застосуванню у відповідності до статті 9 КАС України, є вчинення дій або бездіяльності які вказують на його (ліцензіата або уповноваженого представника) відмову у проведенні перевірки. Вичерпний перелік випадків, які посвідчують відмову в проведенні перевірки наведені підпунктами 7.10.1-7.10.4 пункту 7.10 зазначеного Порядку. Жодного випадку, який вказує на відмову ліцензіата (позивача по справі) у проведенні перевірки відповідачем не доведено.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає недоведеним відповідачем правопорушення, а саме наявність відмови ліцензіата в проведені перевірки органу ліцензування, за яке до позивача застосована адміністративно-адміністративна санкція у вигляді анулювання ліцензії, внаслідок чого спірний наказ є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду щодо неправомірності анулювання ліцензії ТОВ «Енергія-6» Наказом Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті від 27 квітня 2010 року № 78.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-22938/10/0570- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду 13 грудня 2010 року у справі № 2а-21159/10/0570 залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 31 січня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко