Court ruling № 16535771, 29.06.2011, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"29" червня 2011 р.

№ 8/17-2011-1080

Суддя господарського суду Одеської області Лічман Л.В., отримавши зареєстровану 24.06.2011 р. за № 3652/2011 позовну заяву Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-234” про стягнення 524548,39 грн.,

встановив:

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-234” 524548,39 грн. заборгованості за спожиту теплоенергію.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктами 2,3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Невиконання вищенаведених норм є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п.п. 4,6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, та Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. № 7-93 (зі змінами).

Так, п. 35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., встановлено, що з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).

Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення від 10.06.2011 р. № 6186, ним сплачено державне мито в розмірі 5245,39 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства (недоплата становить 0,09 грн.).

Крім того, в підтвердження направлення копії позовної заяви і додатків до неї відповідачу Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” надано фіскальний чек від 16.06.2011 р. № 2210. Інших доказів виконання позивачем покладених на нього ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України обов’язків не представлено.

Між тим, як зазначено вище, приписи ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подачі позову, зобов’язують позивача направляти копії позовної заяви та доданих до неї документів саме листом з описом вкладення, який не надано, не дивлячись на те, що він є належним доказом здійснення відправлення в установленому порядку.

Таке положення введено законодавцем з метою забезпечення можливості суду перевірити те, яка кореспонденція направлена на адресу відповідача, адже безпосередньо з фіскальних чеків ця обставина не вбачається.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовна заява Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду за правилами п.п. 4,6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно господарський суд Одеської області відзначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” у випадку повернення позовної заяви підлягає поверненню і сплачене до Державного бюджету України за її подачу державне мито.

Відтак, Комунальному підприємству „Теплопостачання міста Одеси” видаються довідки на повернення з державного бюджету 5245,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, сплата яких підтверджується платіжними дорученнями від 10.06.2011 р. №№ 6186,6187.

При цьому згідно із ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч. 1 ст. 56, п.п. 2,3 ч. 1 ст. 57, п.п. 4,6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив:

Позовну заяву Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (зареєстрована 24.06.2011 р. за № 3652/2011) повернути позивачу без розгляду.

Видати Комунальному підприємству „Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код 34674102; р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537) довідки на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 5245,39 грн., сплата якого підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2011 р. № 6186, та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2011 р. № 6187.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.

Додаток: позовна заява з додатками до неї на 40 (сорок) аркушах.

Суддя Лічман Л.В.