Decision № 16530977, 21.06.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.11                                                                                           Справа№ 5015/2694/11

за позовною заявою: Приватного підприємця «Штатойл-Україна», с.Свидиця, Яворівського району, Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Зелений гай», с.Розвадів, Миколаївського району, Львівської області

про стягнення 36636,70 грн.

                                                                                          Суддя Т.Костів

                                                                                при секретарі О.Щигельській

Представники сторін:

Від позивача: Глібовицький Б.Є. - представник

Від відповідача: Коваленко І.В. - представник

Суть спору: позов заявлено державним підприємством інженерного центру "Техно-Ресурс", м.Львів до відповідача: головного управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів про стягнення 120115,00грн.

Ухвалою суду від 20.05.11р. порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 31.05.11р. Ухвалою суду від 31.05.11р. розгляд справи відкладено на 21.06.11р.

Представникам сторін роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив суд про сплату відповідачем боргу в сумі 10000,00грн., а також зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 569,96грн. 3% річних та 2604,64грн. індексу інфляції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги в частині 10000,00грн. боргу заперечив у зв"язку із його сплатою 16.06.11р. платіжним дорученням №1243, зазначив також, що відносини між сторонами з приводу придбання нафтопродуктів не грунтуються на договорі поставки від 26.03.10р. №26/03/23-10.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

30 липня 2010 року на підставі рахунку-фактури №ШУ-29/07-02 від 29 липня 2010 року, видаткової накладної №ШУ-30/0 7-03 від 30 липня 2010 року та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №117 від 30.07.2010р. відповідач придбав у позивача 7890,00 літрів дизельного палива марки Л-0,2-62 загальною вартістю 49 470,30 грн. Згаданими документами не передбачено строків оплати.

Незважаючи на відсутність вимоги позивача про оплату, відповідач оплатив позивачу 38470,30грн., що підтверджується платіжними дорученнями (знаходяться в матеріалах справи) і заборгованість перед позивачем станом на день подання позовної заяви в суд становила 10000,00грн., що відповідачем не заперечено.

Після порушення провадження у справі відповідачем, 16.06.11р. платіжним дорученням №1243, оплачено решту боргу - 10000,00грн., що підтверджено вказаним платіжним дорученням і визнано позивачем.

Згідно ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 569,96грн. 3% річних та 2604,64грн. індексу інфляції.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення згідно заяви про уточнення позовних вимог - в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України пропорційно до суми 16693,36грн. (суми основного боргу, погашеного після порушення провадження по справі, індексу інфляції та 3% річних).

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд,-

          В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства "Зелений гай" (с.Розвадів Миколаївського району Львівської області, вул.Сагайдачного,72, код ЄДРПОУ 30418517) на користь приватного підприємства "Штатойл-Україна" (с.Свидниця,6 Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 35413762) 1134,42грн. 3% річних, 5558,94грн. індексу інфляції, 166,93грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 23.06.2011 року.