Decision № 16494306, 22.06.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2011Справа №5002-17/1675-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Первомайський райагрохім»

про стягнення 11250,00 грн. заборгованості

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - ОСОБА_1, паспорт

Від відповідача - не зявився

Сутність спору: Позивач просить стягнути з відповідача 11250,00 грн. заборгованості у звязку з невиконанням зобовязань з повернення грошей за Договором позики від 29 вересня 2006 року.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечує, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по вині пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно Розписки голови правління Первомайського ВАТ «Райагрохім» Максименко П.М. 29.09.2006 року отримав від ОСОБА_1 позику в сумі 11250 грн. із зобовязанням повернути указану суму у строк до 15 грудня 2006 року.

Згідно листа Красноперекопської ОДПІ (від 14.06.2011 року № 6233/10/19-0) згідно інформації Держказначейства України про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків по доходам від ВАТ Первомайський «Райагрохім» 29.09.2006 року надійшов податок на додаткову вартість з прозведених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 11250,00 грн.

Суд вважає що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно Розписки Максименко П.М. у правовідносинах з позивачем виступав як керівник відповідача, та згідно відомостей Красноперекопської ОДПІ отримана сума відповідачем сплачена як податок.

Строк повернення коштів витік, однак, відповідачем не надано доказів повернення боргу.

Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання мають виконуватись.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд також вважає, що гроші підлягають поверненню, виходячи із основних принципів цивільного права, закріплених в ст. 3 ЦК України, принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідачем не надано доказів повернення боргу.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Якщо відповідачем сплачена заборгованість в добровільному порядку, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, та складають з державного мита в сумі 112,50 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Сплата позивачем вказаних витрат підтверджена: квитанцією № 131 від 18 квітня 2011 року на суму 112,50 грн. (зі сплати державного мита), та квитанцією № 133 від 18 квітня 2011 року на суму 236,00 грн. (судові витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

Суд вважає можливим відшкодувати послуги адвоката з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Первомайський райагрохім» (96300, АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Октябрська 104, ідентифікаційний код: 05489715) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (96300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 11250,00 грн. боргу, 112,50 грн. судових витрат з державного мита, 236,00 грн. судових витрат по інформаційно технічному забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.