Court ruling № 16490410, 21.06.2011, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 р. Справа № 40077/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддівБагрія В.М., Старунського Д.М.

при секретарі Прухницькій Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Даніела"до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекціїпро визнання незаконними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.07.2010р. позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №254/2383 та від 31.05.2010р. №255/2384.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року задоволено позов.

Ужгородська МДПІ оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення від 31.05.2010 року №254/2383 та №255/2384, були прийнятті на підставі акта перевірки №0131/07/14/23/03740909 від 27.04.2010 року, який складено за результатами контрольної перевірки заправочної станції ТОВ "Даніела" (смт. В.Березний, вул.Штефаника, 124) проведеної 27.04.2010 року працівниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Закарпатській області спільно з працівниками СДСБЕЗ В.Березнянського РВ.

В результаті контрольної перевірки було встановлено ряд порушень, зокрема ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В ході перевірки працівниками вищевказаних органів, в межах наданої їм компетенції були відібрані пояснення, зокрема, ОСОБА_2, який в своїх поясненнях від 27.04.2010 року пояснив, що дійсно 27.04.2010 року на даній заправці заправляв свій автомобіль (держ. номер НОМЕР_1) дизельним паливом, заплативши при цьому 200,00 грн.

У відібраних поясненнях ОСОБА_3 пояснив, що почав заправляти автомобіль (держ. номер ГЕ 703 БФ) на території "Сільгосптехніки" у В.Березному біля трьох днів. 27.04.2010 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 приїхав на територію "Сільгосптехніки" де знаходиться заправочна станція, щоб заправити автомобіль дизельним паливом. У автомобіль вищевказаного громадянина заправщик на ім'я ОСОБА_3 залив 70 літрів дизельного палива, за що ОСОБА_3 дав даному заправщику готівкою 470,00 грн. В своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що ціна одного літра дизельного палива на заправочній станції, яка знаходиться на території "Сільгосптехніки" становить 6,75 грн.

У наданих поясненнях ОСОБА_5 зазначив, що являється власником приміщень сільгосптехніки в АДРЕСА_1, яке на даний час є ТзОВ "Даніела". На території вказаного підприємства розміщені три автозаправні бочки, у яких знаходиться дизельне паливо. Паливо використовується для власних потреб, на станції (автозаправочній) працює сторож ОСОБА_6. В його обов'язки входить охорона території та заправка автомашин. Пояснити дії сторожа, щодо заправки легкових автомобілів за готівку. ОСОБА_5 не зміг.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ТзОВ «Даніела», відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №254/2383 від 31.05.2010року про застосування до ТОВ «Даніела» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8150,0 грн. яке було отримано платником 01.07.2010року.

В отриманому позивачем рішенні №254/2383 від 31.05.2010 року, випадково в результаті технічної помилки зроблено розбіжність між сумою яку необхідно оплатити позивачеві в розмірі 1555,00 грн. та сумою, вказаною в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8150,00 грн. За основу необхідно брати суму вказану в підписаному позивачем корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №254/2383, яка є ідентично вказаною у розрахунку самого рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій від 31.05.2010 року №254/2383, оскільки дана сума визначена в цьому рішенні на підставі акта перевірки №0131/07/14/23/03740909 від 27.04.2010 року, яким чітко встановлено порушення ст.3 п.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття рішення, в т.ч. стосовно його форми, строків прийняття тощо може бути підставою для визнання такого рішення недійсним лише в тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправомірного рішення. Якщо ж рішення у цілому відповідає вимогам чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин справи, тобто є вірним по своїй суті, то окремі процедури прийняття рішення (розбіжності в результаті технічних описок) не можуть бути підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до умов договору оренди №01-08 від 01.01.2008 року бетонована площадка площею 60 м.кв. здається в оренду ПП "Гарант-Оіл". п.1.2 ст.1 Договору передбачає. що даний договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами акту прийому передачі та діє до 31 грудня 2008 року.

Оскільки доданий позивачем до адміністративного позову доказ - копія договору оренди №01-08 від 01.2008 року, не завірений (засвідчений) нотаріально або особою, яка відповідно до законодавства має право засвідчувати копії документів, неможливо стверджувати про відповідність дійсності фактичних даних, тобто про його достовірність та законність джерел, умов і способів його одержання, тобто про його допустимість.

На момент перевірки товариства, що зафіксовано і в самих матеріалах перевірки, було встановлено порушення вимоги ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», який визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти.

Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, відповідно до вищевказаного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

В свою чергу під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідальність за встановлене під час перевірки порушення вимог ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Як наслідок, за результатами розгляду матеріалів перевірки ТзОВ «Даніела» Ужгородською МДПІ було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №255/2584 від 31.05.2010року в сумі 21,33 грн., яке було отримано платником 01.07.2010року.

Вважає, що судом порушено вимоги ч.3 ст.86 КАС України, викладені у запереченнях обставини справи повністю спростували позовні вимоги позивача, однак суд не надав належної оцінки даним обставинам, а брав за основу помилкові твердження Позивача зазначені ним у позовній заяві, та хибні твердження надані під час судового провадження.

Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №2006 видом діяльності за КВЕД ТзОВ «Даніела» є здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення. Директором товариства є Семйон Ярослав Володимирович.

27 квітня 2010 року працівниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Закарпатській області спільно з працівниками СДСБЕЗ Великоберезнянського РВ було здійснено перевірку заправочної станції ТзОВ «Даніела».

Було здійснено контрольну закупку 25 літрів дизельного палива за 160 грн.. Згідно рапорту оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУМВС України в Закарпатській області старшого лейтенанта міліції Головей М.В., жодних документів на право здійснення реалізації дизельного палива на АЗС не було представлено.

За порушення ст.3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача рішенням відповідача №254/2383 від 31 травня 2010 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8150 грн.

За порушення ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» до позивача рішенням відповідача №255/2384 від 31 травня 2010 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320 грн.

Як вбачається з протоколу №000598 від 30 квітня 2010 року про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_6, останній, працюючи в ТзОВ «Даніела» охоронником продавав із заправочної станції дизельне паливо не маючи при цьому ніяких установчих документів, чим вчинив правопорушення передбачене ст.164 КУпАП.

Відповідно до постанови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2010 року ОСОБА_6 звільнений від адміністративної відповідальності передбаченої ст.164 ч.1 КУпАП за малозначністю, при цьому суд обмежився усним зауваженням.

Відповідно до ст.3 п.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реалізацію дизельного палива здійснив працівник ТзОВ «Даніела» - сторож ОСОБА_6, який притягався до адміністративної відповідальності. Доказів реалізації палива позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, відповідачем не надано.

Доводи апелянта в іншій частині на висновки суду не впливають.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року по справі№2а-2685/10/0770 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 27.06.2011р.