№ 16474979, 04.08.2010, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04.08.2010 р.                                                                                 Справа №2а-4034/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1452 від 28.05.10 р.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 доСПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54020 простягнення заборгованості в сумі 295,99 грн., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості із сплати єдиного податку у сумі 645,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.

У судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов.

Відповідач у судове засідання не прибув. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 24.06.10р. з позовною заявою та повістка про виклик до суду, направлені за юридичною адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулись до суду без вручення адресату.

Відповідач, згідно ст. ст. 19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 22).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з’ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 04.08.10 р., судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи адміністративну справу, суд встановив наступне.

Відповідач, як фізична особа-підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 23.03.07 р., за № 2 522 000 0000 029196, перебуває на обліку у ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва та є платником єдиного податку, відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (а. с. 6-7, 22).

Статтею 2 ч. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

04.12.08 року відповідач подав заяву до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 р. та обрав такий вид діяльності, як перукарські послуги, класифікатор виду економічної діяльності 93.02 (а. с. 7).

Рішенням Миколаївської міської ради № 4/14 від 18.08.2006 року, затверджено ставку єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на території м. Миколаєва, на даний вид діяльності у сумі 100,00 грн. щомісяця (а. с. 8-9).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення ст. 2 п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", єдиний податок у період з вересня до листопада 2009 року не сплатив, у результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 300 грн.

Як слідує з розрахунку суми боргу, у вересні 2009 року за відповідачем рахувалась переплата з єдиного податку у сумі 4,01 грн. Таким чином, заборгованість відповідача складає 295,99 грн. (300,00-4,01=295,99 грн.) (а. с. 5).

Відповідно до ст. 11 п. 11 Закону України “Про державну податкову службу”, Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Станом на день розгляду справи, заборгованість залишилась несплаченою.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 54020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь місцевого бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 34210379700003 у ГУДК України в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096, код податку 16050200) заборгованість із сплати єдиного податку за період з вересня до листопада 2009 р. у сумі 295,99 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі складена

9 серпня2010 р.

Суддя                                                                                          А. О. Мороз